Важное
4 января, 2026
10 ноября, 2025
Куда исчезла тема форума?
Київ: з речових доказів “мінус” $400–700 тис. За даними джерел…
«Демеевская трагедия», возможно, вызовет некие кадровые перестановки, но проблемы не…
Ми продовжуємо викривати схеми казино в Україні, і сьогодні у…
По Одессе. Мы уже неоднократно писали о том, что в…
Майже п’ять років у лісі під Києвом збиралася група людей…
Перепечатка материалов «ОРД» в полном или сокращенном виде только с письменного разрешения редакции.
© 2026 ОРД. Републикация авторских текстов без письменного согласия редакции запрещена. При использовании материалов активная гиперссылка обязательна ord-ua.com
Связь с редакцией — [email protected]
19 410 ответов
Трепаку та всім ВБ гнидам! Шо нарешті розкумарились??????
азаров петух дырявый ты думаеш таким образом должность себе заработать? не выйдет ты с кабаном следующий.
Розділ III
ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Стаття 18. Антикорупційна політика
Засади антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія) визначаються Верховною Радою України.
Верховна Рада України щороку не пізніше 1 червня проводить парламентські слухання з питань ситуації щодо корупції, затверджує та оприлюднює щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики.
Антикорупційна стратегія розробляється Національним агентством на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії.
Антикорупційна стратегія реалізується шляхом виконання державної програми, яка розробляється Національним агентством та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Керівники державних органів несуть персональну відповідальність за забезпечення реалізації державної програми з виконання Антикорупційної стратегії.
Державна програма з виконання Антикорупційної стратегії підлягає щорічному перегляду з урахуванням результатів реалізації визначених заходів, висновків та рекомендацій парламентських слухань з питань ситуації щодо корупції.
Стаття 19. Антикорупційні програми
Антикорупційні програми приймаються в:
Адміністрації Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, державних цільових фондах — шляхом затвердження їх керівниками;
Апараті Ради національної безпеки і оборони України — шляхом затвердження Секретарем Ради національної безпеки і оборони України;
Рахунковій палаті — шляхом затвердження Колегією палати, а у Національному банку України — шляхом затвердження Правлінням банку;
Центральній виборчій комісії, Вищій раді юстиції, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласних радах, Київській та Севастопольській міських радах, Раді міністрів Автономної Республіки Крим — шляхом затвердження їх рішеннями.
Антикорупційні програми підлягають погодженню Національним агентством.
Антикорупційні програми повинні передбачати:
визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;
оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють;
заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;
навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;
процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм;
інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.
Стаття 20. Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики
Національне агентство готує проект щорічної національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, який не пізніше 1 квітня подається до Кабінету Міністрів України.
У національній доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики мають відображатися такі відомості:
1) статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції з обов’язковим зазначенням таких даних:
а) кількість зареєстрованих кожним зі спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції повідомлень про кримінальні корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією;
б) кількість оперативно-розшукових справ, заведених спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, та їх результативність;
в) кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти щодо вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень і правопорушень, пов’язаних з корупцією, а також протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією;
г) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду щодо вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень, а також на яких накладено адміністративне стягнення за правопорушення, пов’язане з корупцією;
ґ) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили виправдувальний вирок суду щодо вчинення ними відповідних правопорушень, а також щодо яких закрито відповідне адміністративне провадження без накладення стягнення;
д) відомості окремо за категоріями осіб, зазначених у частині першій статті 3 цього Закону, і за видами відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією;
е) кількість осіб, звільнених з посади (роботи, служби) у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією, а також осіб, стосовно яких застосоване як основне/додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
є) відомості про розмір збитків і шкоди, завданих корупційними правопорушеннями та правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, стан та обсяги їх відшкодування;
ж) відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, конфісковані за рішенням суду, а також кошти у розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг, стягнені на користь держави;
з) відомості про кошти та інше майно, одержані внаслідок корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, повернуті в Україну із-за кордону, та розпорядження ними;
и) відомості про конфіскацію предметів та доходів від кримінальних корупційних правопорушень;
і) кількість пропозицій щодо скасування відповідними органами або посадовими особами нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) внаслідок вчинення корупційного правопорушення, та результати їх розгляду;
ї) відомості про визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованих фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, державного органу, органу місцевого самоврядування нормативно-правових актів, рішень, виданих (прийнятих) внаслідок вчинення корупційного правопорушення;
й) кількість направлених подань про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення та правопорушення, пов’язаного з корупцією, або невиконанню вимог антикорупційного законодавства;
к) співпрацю з відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями і зарубіжними недержавними організаціями та укладені з ними угоди про співробітництво;
л) співпрацю з недержавними організаціями і засобами масової інформації;
м) штат спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, кваліфікацію та досвід їх працівників, підвищення їх кваліфікації;
н) діяльність підрозділів внутрішньої безпеки спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції; кількість повідомлень про вчинення правопорушень їх працівниками, результати розгляду таких повідомлень, притягнення працівників підрозділів внутрішньої безпеки до відповідальності;
о) обсяги фінансування спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції;
п) інші відомості, що стосуються результатів діяльності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та виконання їх повноважень;
2) узагальнені результати антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів;
3) інформація про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва;
4) узагальнений аналіз ситуації щодо корупції із зазначенням:
а) виявлених державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупціогенних факторів у їх діяльності та реалізації ними заходів щодо усунення зазначених факторів;
б) результатів соціологічних і аналітичних досліджень з вивчення ситуації щодо корупції, проведених державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, громадськими об’єднаннями;
в) стану виконання міжнародно-правових зобов’язань у сфері запобігання і протидії корупції;
г) впливу здійснюваних заходів на рівень корупції на основі статистичних даних та результатів соціологічних досліджень;
5) звіт про стан виконання Антикорупційної стратегії;
6) висновки та рекомендації.
Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування до 15 лютого подають до Національного агентства інформацію, необхідну для підготовки національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики.
Кабінет Міністрів України щороку не пізніше 15 квітня розглядає та схвалює проект національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, який протягом десяти робочих днів з дня схвалення направляється до Верховної Ради України.
Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
Стаття 21. Участь громадськості в заходах щодо запобігання корупції
Громадські об’єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право:
1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості;
2) запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації”, інформацію про діяльність щодо запобігання корупції;
3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій;
4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;
5) вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції;
6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;
7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції;
8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству;
9) здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.
Громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.
Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб’єктам господарювання, а також делегування повноважень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних органів невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття.
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування узагальнюють результати громадського обговорення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, передбачених частиною третьою цієї статті, та оприлюднюють їх на своїх офіційних веб-сайтах.
Почему нельзя желать зла другим
(Из 52-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Никогда не будем злоумышлять против других, памятуя, что мы изощряем чрез это меч против себя самих и наносим себе глубочайшую рану. Но тебя оскорбил кто-нибудь, и ты хочешь ему отомстить?
Не мсти. Таким только образом ты действительно будешь в состоянии отомстить. Если же будешь сам мстить, тогда не отомстишь. И не думай, что эти слова – загадка; нет, это – истина. Как и каким образом? Так, что когда ты не мстишь, тогда поставляешь Бога врагом ему (обидчику); а когда сам мстишь, тогда этого уже не бывает. Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь (Рим. 12, 19). Если мы имеем рабов и они, рассорившись между собою, не нам предоставят расправу и наказание, а присвоят их себе сами, то хотя бы они после тысячу раз приступали к нам, мы не только не отмщаем за них, а, напротив, еще гневаемся на них, называя их бродягами и забияками. Все, говорим мы им, следовало предоставить нам; но так как ты прежде отомстил сам за себя, то уже не докучай нам. Тем более скажет это Бог, Который повелел все предоставлять Ему. Да и не стыдно ли, что мы от своих рабов требуем такого любомудрия и послушания, а Господу не предоставляем того, чего требуем себе от рабов? Это я говорю потому, что вы склонны мстить друг другу; между тем, кто истинно любомудрствует, тот не должен этого делать, а, напротив, должен прощать и оставлять грехи, хотя бы за это и не было той великой награды – отпущения собственных грехов. Если ты осуждаешь согрешившего, то зачем же, скажи мне, сам грешишь и впадаешь в то же самое? Оскорбил ли кто тебя? Не оскорбляй его взаимно; иначе сам себя оскорбишь. Ударил ли кто тебя? Не плати ему тем же, иначе между вами не будет различия. Опечалил ли кто тебя? Не огорчай его со своей стороны, потому что прибыли от этого нет никакой, между тем ты опять сделаешься подобным ему. Только тогда ты в состоянии будешь образумить его, когда перенесешь обиду спокойно и с кротостью; только чрез это ты устыдишь его и укротишь его гнев. Никто не исцеляет зла злом, но зло добром. Так любомудрствуют и некоторые из язычников. Если же у несмысленных язычников такое любомудрие, то постыдимся быть хуже их. Многие из них были обижены и переносили обиды. Многие были оклеветаны и не мстили; подвергались наветам и благодетельствовали. Но я боюсь немало, чтобы некоторые из них не оказались выше нас по жизни и чрез то не увеличили нашего наказания. В самом деле, если мы, которые получили Духа, ожидаем Царствия, любомудрствуем о Небесах, не боимся геенны, имеем повеление быть Ангелами, пользуемся Таинствами, – если мы не достигнем даже до их добродетели, то какое будем иметь извинение? Если нам должно превосходить иудеев, так как сказано: если праведность ваша не превзойдет праведности книжников и фарисеев, то вы не войдете в Царство Небесное (Мф. 5, 20), то тем более язычников.
Если мы должны превосходить фарисеев, то тем более – неверных. Если же и в том случае, когда мы не превзойдем по жизни иудеев, для нас заключено Царство Небесное, то как сподобимся достигнуть его, когда окажемся хуже и язычников?
Удалим же от себя всякую раздражитетельность, и гнев, и ярость. Писать вам о том же для меня не тягостно, а для вас назидательно (Флп, 3, 1). И врачи употребляют несколько раз одно и то же лекарство. Так и мы не перестанем одно и то же внушать, об одном и том же напоминать, учить, умолять. Ведь у нас много житейских забот, которые могут приводить нас в забвение; а потому и наставление нам нужно постоянное. А что мы не напрасно и не без пользы собираемся здесь, представим доказательство на это в делах, чтобы чрез то сподобиться и будущих благ, по благодати и человеколюбию Господа нашего Иисуса Христа, чрез Которого и с Которым Отцу со Святым Духом слава ныне и присно, и во веки веков. Аминь.
Как омываются грехи
(Из 7-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Станем… сокрушаться сердцем, будем оплакивать грехи свои, как заповедал нам Христос. Станем скорбеть о своих преступлениях, возобновим тщательно в памяти все, на что мы отваживались в прошедшее время, и все то постараемся совершенно загладить.
К этому Бог открыл нам много путей. Говори ты, говорит Господь, чтоб оправдаться (Ис. 43, 26). И в другом месте: я открыл Тебе грех мой и не скрыл беззакония моего; я сказал: «исповедаю Господу преступления мои», и Ты снял с меня вину греха моего (Пс. 31, 5).
Так, частое воспоминание грехов и обвинение себя в них немало способствует к уменьшению великости их.
Есть и другой путь, еще более верный, когда мы не помним зла никому, кто согрешил против нас, когда прощаем всякому сделанные против нас проступки.
Хочешь ли знать еще третий путь? Послушай, что говорит Даниил: искупи грехи твои правдою и беззакония твои милосердием к бедным (Дан. 4, 24).
Есть и еще, кроме этого, путь – частое упражнение в молитвах, постоянное прилежание в молениях к Богу.
Приносит нам немало утешения и оставления грехов также и пост, когда соединяется с любовию к ближним; он угашает и силу гнева Божия. Вода угасит пламень огня, и милостыня очистит грехи (Сир. 3, 30).
Итак, будем ходить по всем этим путям. Если будем всегда держаться их и на них обращать свое внимание, то не только очистим прошедшие преступления, но и на будущее время весьма много приобретем для себя пользы,– не дадим диаволу возможности нападать на нас, да и сами не впадем в безпечность житейскую, в это гибельное любопытство. Диавол между прочим и до этого доводит, и потом до этих безрассудных изысканий и вредных словопрений, как скоро замечает, что люди предаются праздности и недеятельности, вовсе не заботясь о добродетельной жизни. Но мы заградим ему этот проход, будем бодрствовать, трезвиться, чтобы, после краткого времени небольших трудов, достигнуть в безконечные веки безсмертных благ, благодатию и человеколюбием Господа нашего Иисуса Христа, чрез Которого и с Которым Отцу со Святым Духом слава во веки веков. Аминь.
В чем состоит жертва христианина
(Из 74-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Последуем за Христом и возьмем крест. Если и нет теперь гонений, зато теперь время для другого рода смерти. Умертвите, сказано, земные члены ваши (Кол. 3,5).
Итак, погасим вожделение, умертвим гнев, истребим зависть.
Это – жертва живая. Жертва эта не оканчивается пеплом, не рассеивается в дыме, не требует ни дров, ни огня, ни ножа. Для нее огонь и нож – Дух Святой. Воспользовавшись этим ножом, отсеки от сердца все излишнее и чуждое, открой заключенный слух. Страсти и злые пожелания обыкновенно заграждают вход слову. Так, усилившаяся привязанность к богатству не дозволяет слушать слово о милостыне; появившаяся зависть преграждает путь учению о любви; да и всякая другая страсть, вторгшись в душу, делает ее крайне нерадивою ко всему. Истребим же злые пожелания. Ведь нужно только захотеть, и все исчезнет. Не будем думать, будто любовь к богатству сама по себе сильна: вся сила заключается в нашей безпечности. Есть много людей, которые, говорят, даже не знают, что такое серебро, потому что любовь к богатству – страсть неестественная. Естественные положения вложены в нас с самого начала; а о золоте и серебре долгое время даже не было известно, существуют ли они. Отчего же усилилась эта страсть? От тщеславия и крайней безпечности. Из пожеланий одни необходимы, другие естественны, а иные ни то, ни другое. Так, все те желания, от неудовлетворения которых гибнет животное, естественны и необходимы, как, например, – желание пищи, питья и сна. Вожделение плотское естественно, но не необходимо, так как многие преодолели его и, однако, не погибли. А желание богатства ни естественно, ни необходимо, а излишне: если мы захотим, то и не подчинимся ему. Ведь и Христос, беседуя о девстве, сказал: Кто может вместить, да вместит (Мф. 19,12), а о богатстве не так,– а как? Кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником (Лк. 14, 33). Что легко, к тому увещевает, а что превосходит силы многих, то оставляет произволению. Итак, зачем мы лишаем сами себя всякого оправдания? Кто пленен страстию особенно сильною, тот понесет не столь большое наказание; а кто уловлен страстию слабою, тот лишится всякого оправдания. И в самом деле, что мы будет отвечать, когда скажет: алкал Я, и вы не дали Мне есть (Мф. 25, 42)? Какое будем иметь оправдание? Сошлемся, конечно, на бедность? Но мы не беднее той вдовицы, которая, положивши две лепты, превзошла всех. Бог требует от нас не значительности дара, а меры сердечного благорасположения; и это – знак Его промышления. Подивимся же Его человеколюбию и будем приносить, что можем, чтобы и в настоящей, и в будущей жизни, воспользовавшись великим Его человеколюбием, мы могли насладиться обещанными благами, по благодати и человеколюбию Господа нашего Иисуса Христа, Которому слава во веки веков. Аминь.
Всякий грех очищается милостыней
(Из 25-й беседы на Деяния апостолов)
Нет греха, которого бы не могла очистить, которого бы не могла истребить милостыня; всякий грех ниже ее, она есть врачевство, пригодное ко всякой ране. Что хуже мытаря? Он способен на всякое нечестие; но и это все нечестие Закхей очистил (см.: Лк. 19, 8–9). Смотри, как и Христос внушает это тем, что установил иметь ковчежец и носить вметаемая (см.: Ин. 12, 6). И Павел говорит: мы помнили нищих (Гал. 2, 10). И везде в Писаниях много говорится об этом предмете. Так, (Премудрый) говорит: Богатством своим человек выкупает жизнь свою (Притч. 13, 8). И Христос: если хочешь быть совершенным, пойди, продай имение твое и раздай нищим; и будешь иметь сокровище на небесах; и приходи и следуй за Мною (Мф. 19, 21). В этом, подлинно, состоит совершенство. Милостыня же совершается не только деньгами, но и делами. Так, например, можно ходатайствовать, можно подать руку помощи; часто в делах ходатайство помогало даже больше денег.
Итак, приведем в действие в настоящем случае все роды милостыни. Можешь деньгами? Не медли. Можешь ходатайством? Не говори, что у тебя нет денег, это ничего; и то значит весьма много, будь так расположен, как бы ты подавал деньги. Можешь услугою? Сделай и это. Например: ты врач по званию? Позаботься о больных; и это много значит. Можешь советом? Это – гораздо важнее всего; совет тем лучше и выше всего, чем большую он приносит пользу: им ты избавляешь не от голода, но от лютой смерти. Им и апостолы были особенно богаты; поэтому раздачу денег они вверили низшим, а сами пребывали в служении слову (см.: Деян. 4, 1–4). Или, думаешь ты, не велика будет милостыня, если душу, предавшуюся унынию, находящуюся в крайней опасности, одержимую пламенем страсти, можешь освободить от этой болезни? Например, ты видишь друга, одержимого сребролюбием? Окажи милость этому человеку. Он хочет удавиться? Угаси пламень его. А что, если он не послушается? Ты делай свое дело и не ленись. Видишь его, связанного узами (сребролюбие ведь – поистине узы)? Приди к нему, посети его, утешь, постарайся освободить от уз. Если он не согласится, сам будет виноват. Видишь нагого и странника (поистине наг и странник для небес не пекущийся о добродетельной жизни)? Возьми его в дом свой, одень в одежды добродетели, сделай гражданином неба. А что, скажешь, если я сам наг? Одень наперед себя самого; если знаешь, что ты наг, то, конечно, знаешь и то, что ты должен одеться. Если только ты знаешь свойства этой наготы, то легко можешь узнать и свойственное ей одеяние. Как многие женщины носят шелковые одежды и поистине обнажены от одежды добродетели! Таких пусть одевают мужья. Но они не принимают этих одежд, а хотят тех? Сделай сначала так: возбуди в них желание этих одежд, покажи, что они наги, беседуй о будущем суде, скажи, что там нужны будут нам другие одежды, а не те (шелковые).
Почему нельзя желать зла другим
(Из 52-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Никогда не будем злоумышлять против других, памятуя, что мы изощряем чрез это меч против себя самих и наносим себе глубочайшую рану. Но тебя оскорбил кто-нибудь, и ты хочешь ему отомстить?
Не мсти. Таким только образом ты действительно будешь в состоянии отомстить. Если же будешь сам мстить, тогда не отомстишь. И не думай, что эти слова – загадка; нет, это – истина. Как и каким образом? Так, что когда ты не мстишь, тогда поставляешь Бога врагом ему (обидчику); а когда сам мстишь, тогда этого уже не бывает. Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь (Рим. 12, 19). Если мы имеем рабов и они, рассорившись между собою, не нам предоставят расправу и наказание, а присвоят их себе сами, то хотя бы они после тысячу раз приступали к нам, мы не только не отмщаем за них, а, напротив, еще гневаемся на них, называя их бродягами и забияками. Все, говорим мы им, следовало предоставить нам; но так как ты прежде отомстил сам за себя, то уже не докучай нам. Тем более скажет это Бог, Который повелел все предоставлять Ему. Да и не стыдно ли, что мы от своих рабов требуем такого любомудрия и послушания, а Господу не предоставляем того, чего требуем себе от рабов? Это я говорю потому, что вы склонны мстить друг другу; между тем, кто истинно любомудрствует, тот не должен этого делать, а, напротив, должен прощать и оставлять грехи, хотя бы за это и не было той великой награды – отпущения собственных грехов. Если ты осуждаешь согрешившего, то зачем же, скажи мне, сам грешишь и впадаешь в то же самое? Оскорбил ли кто тебя? Не оскорбляй его взаимно; иначе сам себя оскорбишь. Ударил ли кто тебя? Не плати ему тем же, иначе между вами не будет различия. Опечалил ли кто тебя? Не огорчай его со своей стороны, потому что прибыли от этого нет никакой, между тем ты опять сделаешься подобным ему. Только тогда ты в состоянии будешь образумить его, когда перенесешь обиду спокойно и с кротостью; только чрез это ты устыдишь его и укротишь его гнев. Никто не исцеляет зла злом, но зло добром. Так любомудрствуют и некоторые из язычников. Если же у несмысленных язычников такое любомудрие, то постыдимся быть хуже их. Многие из них были обижены и переносили обиды. Многие были оклеветаны и не мстили; подвергались наветам и благодетельствовали. Но я боюсь немало, чтобы некоторые из них не оказались выше нас по жизни и чрез то не увеличили нашего наказания. В самом деле, если мы, которые получили Духа, ожидаем Царствия, любомудрствуем о Небесах, не боимся геенны, имеем повеление быть Ангелами, пользуемся Таинствами, – если мы не достигнем даже до их добродетели, то какое будем иметь извинение? Если нам должно превосходить иудеев, так как сказано: если праведность ваша не превзойдет праведности книжников и фарисеев, то вы не войдете в Царство Небесное (Мф. 5, 20), то тем более язычников.
Если мы должны превосходить фарисеев, то тем более – неверных. Если же и в том случае, когда мы не превзойдем по жизни иудеев, для нас заключено Царство Небесное, то как сподобимся достигнуть его, когда окажемся хуже и язычников?
Удалим же от себя всякую раздражитетельность, и гнев, и ярость. Писать вам о том же для меня не тягостно, а для вас назидательно (Флп, 3, 1). И врачи употребляют несколько раз одно и то же лекарство. Так и мы не перестанем одно и то же внушать, об одном и том же напоминать, учить, умолять. Ведь у нас много житейских забот, которые могут приводить нас в забвение; а потому и наставление нам нужно постоянное. А что мы не напрасно и не без пользы собираемся здесь, представим доказательство на это в делах, чтобы чрез то сподобиться и будущих благ, по благодати и человеколюбию Господа нашего Иисуса Христа, чрез Которого и с Которым Отцу со Святым Духом слава ныне и присно, и во веки веков. Аминь.
Как омываются грехи
(Из 7-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Станем… сокрушаться сердцем, будем оплакивать грехи свои, как заповедал нам Христос. Станем скорбеть о своих преступлениях, возобновим тщательно в памяти все, на что мы отваживались в прошедшее время, и все то постараемся совершенно загладить.
К этому Бог открыл нам много путей. Говори ты, говорит Господь, чтоб оправдаться (Ис. 43, 26). И в другом месте: я открыл Тебе грех мой и не скрыл беззакония моего; я сказал: «исповедаю Господу преступления мои», и Ты снял с меня вину греха моего (Пс. 31, 5).
Так, частое воспоминание грехов и обвинение себя в них немало способствует к уменьшению великости их.
Есть и другой путь, еще более верный, когда мы не помним зла никому, кто согрешил против нас, когда прощаем всякому сделанные против нас проступки.
Хочешь ли знать еще третий путь? Послушай, что говорит Даниил: искупи грехи твои правдою и беззакония твои милосердием к бедным (Дан. 4, 24).
Есть и еще, кроме этого, путь – частое упражнение в молитвах, постоянное прилежание в молениях к Богу.
Приносит нам немало утешения и оставления грехов также и пост, когда соединяется с любовию к ближним; он угашает и силу гнева Божия. Вода угасит пламень огня, и милостыня очистит грехи (Сир. 3, 30).
Итак, будем ходить по всем этим путям. Если будем всегда держаться их и на них обращать свое внимание, то не только очистим прошедшие преступления, но и на будущее время весьма много приобретем для себя пользы,– не дадим диаволу возможности нападать на нас, да и сами не впадем в безпечность житейскую, в это гибельное любопытство. Диавол между прочим и до этого доводит, и потом до этих безрассудных изысканий и вредных словопрений, как скоро замечает, что люди предаются праздности и недеятельности, вовсе не заботясь о добродетельной жизни. Но мы заградим ему этот проход, будем бодрствовать, трезвиться, чтобы, после краткого времени небольших трудов, достигнуть в безконечные веки безсмертных благ, благодатию и человеколюбием Господа нашего Иисуса Христа, чрез Которого и с Которым Отцу со Святым Духом слава во веки веков. Аминь.
В чем состоит жертва христианина
(Из 74-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Последуем за Христом и возьмем крест. Если и нет теперь гонений, зато теперь время для другого рода смерти. Умертвите, сказано, земные члены ваши (Кол. 3,5).
Итак, погасим вожделение, умертвим гнев, истребим зависть.
Это – жертва живая. Жертва эта не оканчивается пеплом, не рассеивается в дыме, не требует ни дров, ни огня, ни ножа. Для нее огонь и нож – Дух Святой. Воспользовавшись этим ножом, отсеки от сердца все излишнее и чуждое, открой заключенный слух. Страсти и злые пожелания обыкновенно заграждают вход слову. Так, усилившаяся привязанность к богатству не дозволяет слушать слово о милостыне; появившаяся зависть преграждает путь учению о любви; да и всякая другая страсть, вторгшись в душу, делает ее крайне нерадивою ко всему. Истребим же злые пожелания. Ведь нужно только захотеть, и все исчезнет. Не будем думать, будто любовь к богатству сама по себе сильна: вся сила заключается в нашей безпечности. Есть много людей, которые, говорят, даже не знают, что такое серебро, потому что любовь к богатству – страсть неестественная. Естественные положения вложены в нас с самого начала; а о золоте и серебре долгое время даже не было известно, существуют ли они. Отчего же усилилась эта страсть? От тщеславия и крайней безпечности. Из пожеланий одни необходимы, другие естественны, а иные ни то, ни другое. Так, все те желания, от неудовлетворения которых гибнет животное, естественны и необходимы, как, например, – желание пищи, питья и сна. Вожделение плотское естественно, но не необходимо, так как многие преодолели его и, однако, не погибли. А желание богатства ни естественно, ни необходимо, а излишне: если мы захотим, то и не подчинимся ему. Ведь и Христос, беседуя о девстве, сказал: Кто может вместить, да вместит (Мф. 19,12), а о богатстве не так,– а как? Кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником (Лк. 14, 33). Что легко, к тому увещевает, а что превосходит силы многих, то оставляет произволению. Итак, зачем мы лишаем сами себя всякого оправдания? Кто пленен страстию особенно сильною, тот понесет не столь большое наказание; а кто уловлен страстию слабою, тот лишится всякого оправдания. И в самом деле, что мы будет отвечать, когда скажет: алкал Я, и вы не дали Мне есть (Мф. 25, 42)? Какое будем иметь оправдание? Сошлемся, конечно, на бедность? Но мы не беднее той вдовицы, которая, положивши две лепты, превзошла всех. Бог требует от нас не значительности дара, а меры сердечного благорасположения; и это – знак Его промышления. Подивимся же Его человеколюбию и будем приносить, что можем, чтобы и в настоящей, и в будущей жизни, воспользовавшись великим Его человеколюбием, мы могли насладиться обещанными благами, по благодати и человеколюбию Господа нашего Иисуса Христа, Которому слава во веки веков. Аминь.
Всякий грех очищается милостыней
(Из 25-й беседы на Деяния апостолов)
Нет греха, которого бы не могла очистить, которого бы не могла истребить милостыня; всякий грех ниже ее, она есть врачевство, пригодное ко всякой ране. Что хуже мытаря? Он способен на всякое нечестие; но и это все нечестие Закхей очистил (см.: Лк. 19, 8–9). Смотри, как и Христос внушает это тем, что установил иметь ковчежец и носить вметаемая (см.: Ин. 12, 6). И Павел говорит: мы помнили нищих (Гал. 2, 10). И везде в Писаниях много говорится об этом предмете. Так, (Премудрый) говорит: Богатством своим человек выкупает жизнь свою (Притч. 13, 8). И Христос: если хочешь быть совершенным, пойди, продай имение твое и раздай нищим; и будешь иметь сокровище на небесах; и приходи и следуй за Мною (Мф. 19, 21). В этом, подлинно, состоит совершенство. Милостыня же совершается не только деньгами, но и делами. Так, например, можно ходатайствовать, можно подать руку помощи; часто в делах ходатайство помогало даже больше денег.
Итак, приведем в действие в настоящем случае все роды милостыни. Можешь деньгами? Не медли. Можешь ходатайством? Не говори, что у тебя нет денег, это ничего; и то значит весьма много, будь так расположен, как бы ты подавал деньги. Можешь услугою? Сделай и это. Например: ты врач по званию? Позаботься о больных; и это много значит. Можешь советом? Это – гораздо важнее всего; совет тем лучше и выше всего, чем большую он приносит пользу: им ты избавляешь не от голода, но от лютой смерти. Им и апостолы были особенно богаты; поэтому раздачу денег они вверили низшим, а сами пребывали в служении слову (см.: Деян. 4, 1–4). Или, думаешь ты, не велика будет милостыня, если душу, предавшуюся унынию, находящуюся в крайней опасности, одержимую пламенем страсти, можешь освободить от этой болезни? Например, ты видишь друга, одержимого сребролюбием? Окажи милость этому человеку. Он хочет удавиться? Угаси пламень его. А что, если он не послушается? Ты делай свое дело и не ленись. Видишь его, связанного узами (сребролюбие ведь – поистине узы)? Приди к нему, посети его, утешь, постарайся освободить от уз. Если он не согласится, сам будет виноват. Видишь нагого и странника (поистине наг и странник для небес не пекущийся о добродетельной жизни)? Возьми его в дом свой, одень в одежды добродетели, сделай гражданином неба. А что, скажешь, если я сам наг? Одень наперед себя самого; если знаешь, что ты наг, то, конечно, знаешь и то, что ты должен одеться. Если только ты знаешь свойства этой наготы, то легко можешь узнать и свойственное ей одеяние. Как многие женщины носят шелковые одежды и поистине обнажены от одежды добродетели! Таких пусть одевают мужья. Но они не принимают этих одежд, а хотят тех? Сделай сначала так: возбуди в них желание этих одежд, покажи, что они наги, беседуй о будущем суде, скажи, что там нужны будут нам другие одежды, а не те (шелковые).
Почему нельзя желать зла другим
(Из 52-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Никогда не будем злоумышлять против других, памятуя, что мы изощряем чрез это меч против себя самих и наносим себе глубочайшую рану. Но тебя оскорбил кто-нибудь, и ты хочешь ему отомстить?
Не мсти. Таким только образом ты действительно будешь в состоянии отомстить. Если же будешь сам мстить, тогда не отомстишь. И не думай, что эти слова – загадка; нет, это – истина. Как и каким образом? Так, что когда ты не мстишь, тогда поставляешь Бога врагом ему (обидчику); а когда сам мстишь, тогда этого уже не бывает. Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь (Рим. 12, 19). Если мы имеем рабов и они, рассорившись между собою, не нам предоставят расправу и наказание, а присвоят их себе сами, то хотя бы они после тысячу раз приступали к нам, мы не только не отмщаем за них, а, напротив, еще гневаемся на них, называя их бродягами и забияками. Все, говорим мы им, следовало предоставить нам; но так как ты прежде отомстил сам за себя, то уже не докучай нам. Тем более скажет это Бог, Который повелел все предоставлять Ему. Да и не стыдно ли, что мы от своих рабов требуем такого любомудрия и послушания, а Господу не предоставляем того, чего требуем себе от рабов? Это я говорю потому, что вы склонны мстить друг другу; между тем, кто истинно любомудрствует, тот не должен этого делать, а, напротив, должен прощать и оставлять грехи, хотя бы за это и не было той великой награды – отпущения собственных грехов. Если ты осуждаешь согрешившего, то зачем же, скажи мне, сам грешишь и впадаешь в то же самое? Оскорбил ли кто тебя? Не оскорбляй его взаимно; иначе сам себя оскорбишь. Ударил ли кто тебя? Не плати ему тем же, иначе между вами не будет различия. Опечалил ли кто тебя? Не огорчай его со своей стороны, потому что прибыли от этого нет никакой, между тем ты опять сделаешься подобным ему. Только тогда ты в состоянии будешь образумить его, когда перенесешь обиду спокойно и с кротостью; только чрез это ты устыдишь его и укротишь его гнев. Никто не исцеляет зла злом, но зло добром. Так любомудрствуют и некоторые из язычников. Если же у несмысленных язычников такое любомудрие, то постыдимся быть хуже их. Многие из них были обижены и переносили обиды. Многие были оклеветаны и не мстили; подвергались наветам и благодетельствовали. Но я боюсь немало, чтобы некоторые из них не оказались выше нас по жизни и чрез то не увеличили нашего наказания. В самом деле, если мы, которые получили Духа, ожидаем Царствия, любомудрствуем о Небесах, не боимся геенны, имеем повеление быть Ангелами, пользуемся Таинствами, – если мы не достигнем даже до их добродетели, то какое будем иметь извинение? Если нам должно превосходить иудеев, так как сказано: если праведность ваша не превзойдет праведности книжников и фарисеев, то вы не войдете в Царство Небесное (Мф. 5, 20), то тем более язычников.
Если мы должны превосходить фарисеев, то тем более – неверных. Если же и в том случае, когда мы не превзойдем по жизни иудеев, для нас заключено Царство Небесное, то как сподобимся достигнуть его, когда окажемся хуже и язычников?
Удалим же от себя всякую раздражитетельность, и гнев, и ярость. Писать вам о том же для меня не тягостно, а для вас назидательно (Флп, 3, 1). И врачи употребляют несколько раз одно и то же лекарство. Так и мы не перестанем одно и то же внушать, об одном и том же напоминать, учить, умолять. Ведь у нас много житейских забот, которые могут приводить нас в забвение; а потому и наставление нам нужно постоянное. А что мы не напрасно и не без пользы собираемся здесь, представим доказательство на это в делах, чтобы чрез то сподобиться и будущих благ, по благодати и человеколюбию Господа нашего Иисуса Христа, чрез Которого и с Которым Отцу со Святым Духом слава ныне и присно, и во веки веков. Аминь.
Как омываются грехи
(Из 7-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Станем… сокрушаться сердцем, будем оплакивать грехи свои, как заповедал нам Христос. Станем скорбеть о своих преступлениях, возобновим тщательно в памяти все, на что мы отваживались в прошедшее время, и все то постараемся совершенно загладить.
К этому Бог открыл нам много путей. Говори ты, говорит Господь, чтоб оправдаться (Ис. 43, 26). И в другом месте: я открыл Тебе грех мой и не скрыл беззакония моего; я сказал: «исповедаю Господу преступления мои», и Ты снял с меня вину греха моего (Пс. 31, 5).
Так, частое воспоминание грехов и обвинение себя в них немало способствует к уменьшению великости их.
Есть и другой путь, еще более верный, когда мы не помним зла никому, кто согрешил против нас, когда прощаем всякому сделанные против нас проступки.
Хочешь ли знать еще третий путь? Послушай, что говорит Даниил: искупи грехи твои правдою и беззакония твои милосердием к бедным (Дан. 4, 24).
Есть и еще, кроме этого, путь – частое упражнение в молитвах, постоянное прилежание в молениях к Богу.
Приносит нам немало утешения и оставления грехов также и пост, когда соединяется с любовию к ближним; он угашает и силу гнева Божия. Вода угасит пламень огня, и милостыня очистит грехи (Сир. 3, 30).
Итак, будем ходить по всем этим путям. Если будем всегда держаться их и на них обращать свое внимание, то не только очистим прошедшие преступления, но и на будущее время весьма много приобретем для себя пользы,– не дадим диаволу возможности нападать на нас, да и сами не впадем в безпечность житейскую, в это гибельное любопытство. Диавол между прочим и до этого доводит, и потом до этих безрассудных изысканий и вредных словопрений, как скоро замечает, что люди предаются праздности и недеятельности, вовсе не заботясь о добродетельной жизни. Но мы заградим ему этот проход, будем бодрствовать, трезвиться, чтобы, после краткого времени небольших трудов, достигнуть в безконечные веки безсмертных благ, благодатию и человеколюбием Господа нашего Иисуса Христа, чрез Которого и с Которым Отцу со Святым Духом слава во веки веков. Аминь.
В чем состоит жертва христианина
(Из 74-й беседы на Евангелие от Иоанна)
Последуем за Христом и возьмем крест. Если и нет теперь гонений, зато теперь время для другого рода смерти. Умертвите, сказано, земные члены ваши (Кол. 3,5).
Итак, погасим вожделение, умертвим гнев, истребим зависть.
Это – жертва живая. Жертва эта не оканчивается пеплом, не рассеивается в дыме, не требует ни дров, ни огня, ни ножа. Для нее огонь и нож – Дух Святой. Воспользовавшись этим ножом, отсеки от сердца все излишнее и чуждое, открой заключенный слух. Страсти и злые пожелания обыкновенно заграждают вход слову. Так, усилившаяся привязанность к богатству не дозволяет слушать слово о милостыне; появившаяся зависть преграждает путь учению о любви; да и всякая другая страсть, вторгшись в душу, делает ее крайне нерадивою ко всему. Истребим же злые пожелания. Ведь нужно только захотеть, и все исчезнет. Не будем думать, будто любовь к богатству сама по себе сильна: вся сила заключается в нашей безпечности. Есть много людей, которые, говорят, даже не знают, что такое серебро, потому что любовь к богатству – страсть неестественная. Естественные положения вложены в нас с самого начала; а о золоте и серебре долгое время даже не было известно, существуют ли они. Отчего же усилилась эта страсть? От тщеславия и крайней безпечности. Из пожеланий одни необходимы, другие естественны, а иные ни то, ни другое. Так, все те желания, от неудовлетворения которых гибнет животное, естественны и необходимы, как, например, – желание пищи, питья и сна. Вожделение плотское естественно, но не необходимо, так как многие преодолели его и, однако, не погибли. А желание богатства ни естественно, ни необходимо, а излишне: если мы захотим, то и не подчинимся ему. Ведь и Христос, беседуя о девстве, сказал: Кто может вместить, да вместит (Мф. 19,12), а о богатстве не так,– а как? Кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником (Лк. 14, 33). Что легко, к тому увещевает, а что превосходит силы многих, то оставляет произволению. Итак, зачем мы лишаем сами себя всякого оправдания? Кто пленен страстию особенно сильною, тот понесет не столь большое наказание; а кто уловлен страстию слабою, тот лишится всякого оправдания. И в самом деле, что мы будет отвечать, когда скажет: алкал Я, и вы не дали Мне есть (Мф. 25, 42)? Какое будем иметь оправдание? Сошлемся, конечно, на бедность? Но мы не беднее той вдовицы, которая, положивши две лепты, превзошла всех. Бог требует от нас не значительности дара, а меры сердечного благорасположения; и это – знак Его промышления. Подивимся же Его человеколюбию и будем приносить, что можем, чтобы и в настоящей, и в будущей жизни, воспользовавшись великим Его человеколюбием, мы могли насладиться обещанными благами, по благодати и человеколюбию Господа нашего Иисуса Христа, Которому слава во веки веков. Аминь.
Всякий грех очищается милостыней
(Из 25-й беседы на Деяния апостолов)
Нет греха, которого бы не могла очистить, которого бы не могла истребить милостыня; всякий грех ниже ее, она есть врачевство, пригодное ко всякой ране. Что хуже мытаря? Он способен на всякое нечестие; но и это все нечестие Закхей очистил (см.: Лк. 19, 8–9). Смотри, как и Христос внушает это тем, что установил иметь ковчежец и носить вметаемая (см.: Ин. 12, 6). И Павел говорит: мы помнили нищих (Гал. 2, 10). И везде в Писаниях много говорится об этом предмете. Так, (Премудрый) говорит: Богатством своим человек выкупает жизнь свою (Притч. 13, 8). И Христос: если хочешь быть совершенным, пойди, продай имение твое и раздай нищим; и будешь иметь сокровище на небесах; и приходи и следуй за Мною (Мф. 19, 21). В этом, подлинно, состоит совершенство. Милостыня же совершается не только деньгами, но и делами. Так, например, можно ходатайствовать, можно подать руку помощи; часто в делах ходатайство помогало даже больше денег.
Итак, приведем в действие в настоящем случае все роды милостыни. Можешь деньгами? Не медли. Можешь ходатайством? Не говори, что у тебя нет денег, это ничего; и то значит весьма много, будь так расположен, как бы ты подавал деньги. Можешь услугою? Сделай и это. Например: ты врач по званию? Позаботься о больных; и это много значит. Можешь советом? Это – гораздо важнее всего; совет тем лучше и выше всего, чем большую он приносит пользу: им ты избавляешь не от голода, но от лютой смерти. Им и апостолы были особенно богаты; поэтому раздачу денег они вверили низшим, а сами пребывали в служении слову (см.: Деян. 4, 1–4). Или, думаешь ты, не велика будет милостыня, если душу, предавшуюся унынию, находящуюся в крайней опасности, одержимую пламенем страсти, можешь освободить от этой болезни? Например, ты видишь друга, одержимого сребролюбием? Окажи милость этому человеку. Он хочет удавиться? Угаси пламень его. А что, если он не послушается? Ты делай свое дело и не ленись. Видишь его, связанного узами (сребролюбие ведь – поистине узы)? Приди к нему, посети его, утешь, постарайся освободить от уз. Если он не согласится, сам будет виноват. Видишь нагого и странника (поистине наг и странник для небес не пекущийся о добродетельной жизни)? Возьми его в дом свой, одень в одежды добродетели, сделай гражданином неба. А что, скажешь, если я сам наг? Одень наперед себя самого; если знаешь, что ты наг, то, конечно, знаешь и то, что ты должен одеться. Если только ты знаешь свойства этой наготы, то легко можешь узнать и свойственное ей одеяние. Как многие женщины носят шелковые одежды и поистине обнажены от одежды добродетели! Таких пусть одевают мужья. Но они не принимают этих одежд, а хотят тех? Сделай сначала так: возбуди в них желание этих одежд, покажи, что они наги, беседуй о будущем суде, скажи, что там нужны будут нам другие одежды, а не те (шелковые).
Розділ IV
ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ТА ПОВ’ЯЗАНИМ З КОРУПЦІЄЮ ПРАВОПОРУШЕННЯМ
Стаття 22. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища
Особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Стаття 23. Обмеження щодо одержання подарунків
Особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих з одного джерела протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня поточного року.
Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:
1) даруються близькими особами;
2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
Подарунки, одержані особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рішення, прийняте особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 цього Закону.
Стаття 24. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.
У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.
Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
Положення цієї статті не поширюються на випадки одержання подарунка за наявності обставин, передбачених частиною другою статті 23 цього Закону.
У випадку наявності в особи, зазначеної у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.
Стаття 25. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється:
1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Обмеження, передбачені частиною першою цієї статті, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних.
Стаття 26. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування
Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:
1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами — підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців;
2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом;
3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
Порушення встановленого пунктом 1 частини першої цієї статті обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору.
Правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вимог пункту 1 частини першої цієї статті, можуть бути визнані недійсними.
У разі виявлення порушень, передбачених частиною першою цієї статті, Національне агентство звертається до суду для припинення трудового договору (контракту), визнання правочину недійсним.
Стаття 27. Обмеження спільної роботи близьких осіб
Особи, зазначені у підпунктах “а”, “в”-“з” пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах “а”, “в”-“з” пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на:
1) народних засідателів і присяжних;
2) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;
3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.
Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
Розділ V
ЗАПОБІГАННЯ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ
Стаття 28. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов’язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють.
Стаття 29. Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів
Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження доступу особи до певної інформації;
4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
5) переведення особи на іншу посаду;
6) звільнення особи.
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
Стаття 30. Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті
Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.
Стаття 31. Обмеження доступу до інформації
Обмеження доступу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи до певної інформації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації.
Стаття 32. Перегляд обсягу службових повноважень
Перегляд обсягу службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.
Стаття 33. Здійснення повноважень під зовнішнім контролем
Службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.
Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:
1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;
2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;
3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.
У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.
Стаття 34. Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів
Переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.
Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи.
Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
Стаття 35. Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Стаття 36. Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав
Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.
У такому випадку особам, зазначеним у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.
Передача особами, зазначеними у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, належних їм підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарним, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.
Передача особами, зазначеними у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, належних їм корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:
1) укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);
2) укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національного агентства з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;
3) укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національного агентства з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.
Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національним агентством з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування.
Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть укладати договори, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї таких осіб.
Особи, зазначені у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
Молюся за ваше здоров’я і здоров’я ваших близьких
Мужики..вопрос всем Вам!!!за взятку что была в Днепре за генерала Кузьменка и Ведмидского- это правда.Если правда — то сколько они взяли каждый????И откупиться ли они ???? ответьте пожайлуста.
Мужики расскажите все что знаете за Днепр..Что там в Управе твориться.Кого там еще за взятку приняли???
Кузьменко не закрыли значить пока откупается ???? А нармано ведмидского пока держат в прокуратуре ? Если не посадить то поедит в АТО ! Этих педиков всех туда надо заслать ! А Кузьменко не генерал а участковый майор ? А генерала он усына Януковича купил за 100000 $$$ , это коммерческий хенерал приравневается ! Короче Кузьменко хуйло .
Кузьменко не закрыли значить пока откупается ???? А нармано ведмидского пока держат в прокуратуре ? Если не посадить то поедит в АТО ! Этих педиков всех туда надо заслать ! А Кузьменко не генерал а участковый майор ? А генерала он усына Януковича купил за 100000 $$$ , это коммерческий хенерал приравневается ! Короче Кузьменко хуйло .
В Днепре все зоны черные , в каждую зону Кузьменко смотрящих назначил, зеки голодают все уже украли , увб и опера наркотой торгуют , управа с обеда вся пьяная ? Бандиты в СИЗО и на зоны заезжают как в рестораны , зеки выезжают на свободу по команде кузи за $$$$$ ЖОПА ТАКАЯ ЧТО ПОЛНЫЙ ПИСЕЦ !РАЗВАЛИЛИ ТАК ЧТО И ЗА 10 лет некто не восстановит
Служивый.Кривой рог — закрой свой обконченый рот, и не тявкай на Кузьменка. Ты наверное шалава подзаборная забыл Титовца.
Для Салюка ДА. ПЗама Черниговской обл Димон — Чечетов сидит за орг титушек и законов. Ты находясь при исполнении ,насильственно загонял сотрудников, переодевая их в гражданку, организовывал ОГП, для участия в избиении гражданского населения, которое пришло под ОДА Чернигова, выразит свою гражданскую позицию. Ты должен сидеть рядом с ним. Тaким ,как ты, не место среди нашего коллектива. Пришло время платить по счетам.
Вот это прикол!!! Мастицкий идет начальником отряда в ЮИК-51.
Деньги решают всё. Мастицкого с Киева погнали стоял вопрос об увальнении с органов. Георгиенка подкупили и вот Мастицкий обратно в Одессе, в управе должность Беньковский готовит для него. Адзеленко за бабло помог. А пока только смотряга 51 Рома Винницкий обрадуется, что Масик вернулся.
Сегодня у нас средь бела дня в 62-й была бойня. Зечаре проломили бошку, на больничку его никто не вывез, Грищенко дал команду все скрыть от Киева. Сколько еще этот бардак будет в Черкассах продолжаться?
Палагнюк — это полный космонавт , абсолютно не понимающий куда попал. Ошовский мент в самом плохом смысле- сам тупой , но хамло ужасное , на совещаниях такую пургу несет, что просто ужас. Но пакеты и подарки Ошовский принимает исправно. Скажите как Служба может существовать без зама Головы который отвечает за одни из главных служб производство и КБО. Артеменка ” ушли” еще в сентябре. Таким образом Палагнюк даже не понимает кто зарабатывает и обеспечивает систему. Идем дальше старый маразматик Скоков — замучил весь аппарат и все области своими вказивками , телеграммами , окремыми дорученнями и т. д. Скоков довел документооборот до пика, вместо уменьшения бумаг каждый день куча ненужных документов! И самое главное у Скокова это загрузить все службы ненужными бумагами , самому ничего не делать! Скоков он же ” кипиш” ” ведро шума” приспособленец уникальный он и Лисицкову и Кощинцу и Палагнюку всем может ” вылизать”! Сладкая парочка финансистов Коцупал и Титаренко ничего не сделали для повышения финансирования системы в 2015 году, всем силовикам МВД, МО , СБУ и прокуратуре значительно увеличено бюджетное финансирование , а мы как всегда в ж . пе! Где ожидаемое всеми сотрудниками повышение зарплаты — как мл. Инспектору прожить на 1500 гривень с сумашедшим повышением цен и коммунальных услуг и т. д. Производство опять добивать будет Галущенко — этого бездельника знает вся система, это главный тормоз развития производства который за все свои годы ничего не сделал для системы, ни одного закона или постановления кабмина для льгот производства, сейчас в областях сплошные приписки мы вернулись в 90- е годы. Старый генерал Ильтяй — это откат в режиме, политика Ильтяя договориться с зеками и опустить сотрудников. Сейчас между Ильтяем и Ошовским идет борьба за влияние в областях! Только за то , что бросили в Донецкой и Луганской областях сотрудников и осужденных гнать в шею и Ильтяя, и Ошовского- предатели Службы! В КБО Данилюк — это вообще человек далекий от системы , просто даун он даже с бумаги прочитать не может, армейский завсклад, и помощник и него Сиводин “продажный” до костей! Но хит всего аппарата — это управление обеспечения Головы Службы — такого не было никогда в системе, Палагнюк туда собрал всех друзей родственников и теперь они смотрящие за службами ЦА. Как что- то может измениться в Службе с такими кадрами и это только половина айсберга!
Согласен с коментарием ЦА.Сплошная коррупция разьела Пенитенциарную Систему,ментовское руководство ЦА погрязло у взятках,вымогательствах,поборах. Стоит только посмотреть на кадровые аукционы по продаже должностей,тендера по закупках продуктов.Осужденных уже не освобождают по УДО а продают родственникам,или организуют побег.Разве этого хотел Штанько И.В,когда создаеал отдельную структуру.Обложили начальников управлений налогом а те в свою очередь нач. учреждений.КТО НЕ ХОЧЕТ ПЛАТИТЬ ВЫГАНЯЮТ.Из шкуры лезут Днепр- КУЗЬМЕНКО,Полтава-ИСАЕВ,Житомир -ПОЛИЩУК,запорожье-ГОЛОБОРОДЬКО и др.Уже есть резултаты-Сумы-Носаль.Сколько можна терпеть это жлобство стоящих у руководства МЕНТОВ. Зажрались-подавай им молочных поросят,оплачивмй проживание в крутых гостинницах,парь в саунах,подавай девочек, грузи багажники.Неравнодушные сотрудники,пенсионеры давайте мусор выкинем из системы и станет легче дышать.Пишите обращения со всех областей в АДМИНИСТРАЦИЮ ПРЕЗИДЕНТА,КАБМИН,идр. инстанции и нас услышат.Давайте заставим уважать себя и Службу.Слава Украине.
А где это чмо по фамилии мастицкий затихарилось?
Киеву: В розыске.
Наши керманичи не думали головой, а другим местом когда выкинули систему из МВД, а теперь все в ж..е т.е. заурядная конторка в составе заурядного министерства на 105 месте, которая воспринимается как обуза для бюджета. а персонал вообще держат за сторожей и понуждали и понуждают обслуживать интересы спецконтингента.Что изменилось в лучшую сторону?
Інтерв’ю Голови Державної пенітенціарної служби України В. Палагнюка для інформаційної агенції “РБК — Україна” 25.02.2015
Владимир Палагнюк: “Есть много обращений от осужденных, которые хотят пойти защищать родину”
25.02.2015 14:00
Председатель Государственной пенитенциарной службы Украины Владимир Палагнюк в интервью РБК-Украина рассказал об отказе МВД эвакуировать осужденных из колоний на Донбассе, об инициативах по мобилизации заключенных в армию, о новом руководителе Лукьяновского СИЗО, а также о намерении отстроить это СИЗО заново.
РБК-Украина: Какова сейчас ситуация в пенитенциарных учреждениях в Донецкой и Луганской областях? Сколько таких заведений находится вообще в Донецкой и Луганской областях и сколько на оккупированных территориях?
Владимир Палагнюк: Всего в Донецкой области у нас было 20 учреждений исполнения наказаний и следственных изоляторов, 14 из которых сейчас находятся на не подконтрольных украинским властям территориях. В Луганской области было 16 таких учреждений, из которых 15 теперь контролируются боевиками и вооруженными группировками. То есть сейчас утрачен контроль над 29 исправительными заведениями на Донбассе.
РБК-Украина: Расскажите, пожалуйста, какова ситуация в Чернухинской исправительной колонии №23 и в Енакиевской исправительной колонии №52?
Владимир Палагнюк: Еще несколько дней назад мы надеялись удержать контроль над этими учреждениями. Самая тяжелая ситуация была в Чернухинской колонии № 23. Учреждение почти уничтожено. Это результат почти трехмесячных обстрелов этого учреждения. В начале месяца из колонии более 370 осужденных разбежались, спасаясь от смерти во время очередных боевых действий, которые шли в поселке. Затем 140 человек вернулось. Они находились в бомбоубежище на территории учреждения. Также там укрылось около 150 местных жителей. Сейчас есть сложности с продуктами питания, ведь мы в течение последних нескольких недель не могли их туда доставить.
Также проблемной была и исправительная колония №52 в Енакиево, где содержатся осужденные к пожизненному лишению свободы. Из-за обстрелов боевиков были значительно повреждены здания учреждения, один осужденный погиб, еще один получил значительные ранения. Но, учитывая месторасположение, в эту колонию, в отличие от Чернухинской, была возможность подвезти и продукты питания, и медикаменты.
Определенные проблемы были и в Комиссаровской исправительной колонии № 22. Поэтому именно по этим трем учреждениям шла речь по поводу первоочередной эвакуации.
В настоящее время, по имеющейся информации, представителями незаконных вооруженных формирований в Донецкой и Луганской областях осуществляется силовой захват органов и учреждений, находящихся в подчинении соответствующих территориальных органов ГПТС Украины, и происходит отстранение от выполнения обязанностей их работников.
РБК-Украина: Как вообще проходит эвакуация из пенитенциарных учреждений, которые находятся в зоне боевых действий?
Владимир Палагнюк: В начале ноября 2014 г. нами был поднят вопрос об эвакуации указанных трех исправительных учреждений. Были проведены соответствующие межведомственные совещания, ряд встреч. И еще 28 ноября 2014 г. мы были готовы к эвакуации. Но в последнюю минуту Министерство внутренних дел, на которое возложены функции конвоирования осужденных и заключенных, отказалось проводить такие мероприятия. Их можно понять, поскольку никто не давал гарантию безопасности их личного состава и самих осужденных. Поэтому эвакуация была приостановлена.
На протяжении нескольких месяцев мы принимаем все меры для эвакуации осужденных в другие учреждения, где более безопасно. После подписания минских договоренностей мы ждали хоть каких-то гарантий от боевиков о создании безопасного коридора, и при таких обстоятельствах мы безотлагательно эвакуировали бы всех осужденных. У нас все было готово для этого. Но, к сожалению, не все зависит от нас. Пока мы получаем только угрозы от боевиков, что при попытке эвакуации осужденных они разбомбят колонну. Так рисковать человеческими жизнями мы не можем.
Кроме этого, я неоднократно обращался к представителям следственных органов по применению в отношении лиц, взятых под стражу, находящихся в районах проведения антитеррористической операции, других видов мер пресечения, чем содержание под стражей. Например, меру пресечения с ареста можно заменить на подписку о невыезде, взятие на поруки, под домашний арест и т.д.
К сожалению, правозащитные организации, которые в последнее время много критикуют власть за бездействие в решении этого вопроса, не присоединились к нашим инициативам. Только Ольга Богомолец, народный депутат, много нам помогает в обеспечении таких учреждений медикаментами, доставкой продуктов питания.
А для осуществления перемещения осужденных необходимо взаимодействие многих министерств и ведомств. Плюс надо учитывать ситуацию в районах дислокации этих учреждений. Она изменяется чуть ли не ежедневно.
РБК-Украина: Не планируются ли изменения законодательства в части возможности мобилизации заключенных?
Владимир Палагнюк: Есть достаточно много устных и письменных обращений от осужденных, которые хотят пойти и защищать родину. Но сегодня законодательство это не предусматривает. В перечне участников АТО нет такой категории лиц, как добровольцы из числа осужденных.
Мы проявили инициативу и подготовили предложения относительно применения акта амнистии для отдельных категорий осужденных, которые изъявили желание принять участие в антитеррористической операции. Сейчас наши предложения находятся на рассмотрении в Министерстве юстиции.
В последнее время распространяются слухи, что якобы составляются списки для так называемых “штрафных батальонов”. Но это не соответствует действительности. Никто никого никуда не направляет. Вообще, вопрос возможности мобилизации осужденных сейчас не рассматривается. В этом нет пока необходимости.
РБК-Украина: Есть проблемы с личным составом пенитенциарных учреждений, которые находятся в зоне АТО? Нет ли массовых увольнений или переводов?
Владимир Палагнюк: Кадровой проблемы в подконтрольных нам учреждениях нет. Сейчас в Донецкой области на подконтрольной нам территории работает почти тысяча наших сотрудников, в Луганской — до 500 работников. Этого количества полностью достаточно для обеспечения деятельности исправительных учреждений.
Из органов ГПтС в Донецкой и Луганской областях было уволено примерно 6,5 тыс. сотрудников, которые не пожелали продолжить службу в органах и учреждениях на подконтрольной украинской власти территории. Часть персонала была переведена в другие области. Практически наши сотрудники с востока разъехались по всей Украине.
РБК-Украина: Сколько работников ГПтС пострадали за время проведения АТО на Донбассе? Есть ли сейчас сотрудники ГПтС в плену у боевиков?
Владимир Палагнюк: За время проведения АТО погибли трое наших работников. В частности, один наш офицер был убит на блокпосте, когда возвращался со службы домой, и двое погибли во время обстрелов в своих квартирах. То есть не во время выполнения служебных обязанностей.
Но были массовые пытки, издевательства над нашими работниками. Примерно 70% сотрудников на Донбассе подверглись нападениям, избиениям со стороны боевиков. Были даже случаи, когда осужденные прятали работников учреждений от боевиков.
РБК-Украина: Какую продукцию могут производить предприятия ГПтС для нужд военнослужащих в зоне АТО? Поступают ли госзаказы на такую продукцию?
Владимир Палагнюк: Когда меня назначили на должность руководителя ГПтС Украины, одним из первых вопросов, который я поднял, было получение прямых государственных заказов, поскольку мы имеем производственные возможности для изготовления многих видов продукции, в том числе и для нужд Министерства обороны, Национальной гвардии, Министерства внутренних дел. Только в прошлом году мы изготовили и передали продукции военного назначения на общую сумму почти 60 млн грн. В частности, это и форменная одежда, обувь, белье, секции ограждения, защитные экраны, устройства для разминирования местности, буржуйки, кровати и т.д. Но, к сожалению, это поставлялось преимущественно через посреднические коммерческие фирмы.
В этом году ситуация улучшилась. Мы уже получили прямые государственные заказы на пошив 4 тысяч камуфлированных летних полевых костюмов на сумму более 3,1 млн грн. и ватных матрасов (в количестве 5 тыс. единиц) на общую сумму 705 тыс. грн. Конечно, это очень мало, но это первые шаги. Сейчас нагрузку на производство составляет около 30%. А у нас есть производственные возможности для привлечения к изготовлению необходимой для государства продукции не только осужденными, но и вольнонаемными работниками.
Также хочу отметить, что за время проведения АТО учреждения пенитенциарной службы постоянно бесплатно передают для военнослужащих и тонны продуктов питания, и одежду, и медикаменты. В конце прошлого года передали на передовую 50 буржуек, на минувшей неделе — санитарный автомобиль для воинской части из Львова. И эта работа продолжается.
РБК-Украина: Какие проблемы в Киевском СИЗО? Уже более месяца заведение находится без руководителя. Почему?
Владимир Палагнюк: Я начал работу в этой должности с решения проблем Киевского СИЗО. Конечно, есть желание, чтобы столичное СИЗО было образцовым. Но пока что это далеко не так.
Больше месяца назад мной был отстранен начальник этого СИЗО в связи с побегом осужденного Авдакова. Материалы служебного расследования по этому поводу направлены в Генеральную прокуратуру, потому что все виновные должны быть наказаны.
Проблем в Киевском СИЗО очень много. В первую очередь, есть кадровая проблема. Но кадрового “голода” нет. К сожалению, эта проблема не решается за один день или одним решением. Сейчас на должность начальника учреждения подобрана кандидатура. Это молодой человек с опытом работы в системе. Имею надежду, что он будет подбирать команду, которая будет ориентирована на успех и достижение сдвигов. Соответственно, сейчас эти предложения поданы на согласование в Минюст.
Кроме того, Киевское СИЗО требует неотложного ремонта. Большинство помещений очень старые. Косметическим ремонтом уже не обойтись. Но сейчас средств на это нет. Конечно же, лучший выход — строительство нового изолятора.
РБК-Украина: Вы ставите вопрос строительства нового СИЗО?
Владимир Палагнюк: Да, такие инициативы есть. Наши польские коллеги и друзья согласились бесплатно предоставить нам проектную документацию для строительства нового СИЗО. Потому что средств для разработки проекта у нас нет. Хочу отметить, что есть некоторые народные депутаты, которые проявляют готовность при наличии проектной документации помочь в строительстве нового изолятора.
РБК-Украина: Кто именно изъявил такое желание?
Владимир Палагнюк: Это народные депутаты из фракций “Блок Петра Порошенко”, “Народный фронт” и Радикальной партии.
РБК-Украина: Сейчас проходит оптимизация работы Министерства юстиции. Коснется ли такая оптимизация ГПтС?
Владимир Палагнюк: Согласно законодательству, количество персонала ведомства было “привязано” к количеству осужденных. Это несколько неправильно. Мы внесли свои предложения относительно изменений в законодательство в этой части, чтобы штатная численность личного состава ГПтС была фиксированная. Мы “привязались” к учреждениям, а не к количеству осужденных. Сейчас эти предложения прорабатываются профильными ведомствами. В ближайшее время они будут поданы в Верховную Раду.
Насчет оптимизации, то в течение последнего месяца мы сократили численность персонала на 6 тыс. работников. Сократили до той численности, которая предусмотрена в соответствии с нашими предложениями изменений в законодательство. ГПтС никак не пострадает от такого кадрового решения, угрозы для деятельности органов и учреждений от такого освобождения нет.
На перспективу, учитывая сокращение численности осужденных и возможности перепрофилирования учреждений, изучаем также вопрос сокращения управленческого аппарата. Речь идет о сфере, где в подчинении самостоятельных отделов и управлений находится по одному, два или три учреждения. Поэтому, возможно, мы их объединим и создадим несколько межрегиональных управлений.
Беседовал Илья Иванов
Справка
Владимир Палагнюк
Родился 23 ноября 1956 года в с. Кочубеев Чемеровецкого района Хмельницкой области.
Образование высшее, в 1992 году закончил Украинскую академию внутренних дел по специальности ”правоведение”.
С мая 1975 года по май 1977 года проходил срочную военную службу.
С сентября 1977 года по февраль 2005 года проходил службу в органах внутренних дел на должностях рядового и начальствующего состава и в Управлении государственной охраны Украины на должностях офицерского состава. В феврале 2005 года уволен с военной службы в запас.
С мая 2005 года по июль 2014 года работал в коммерческих структурах.
Согласно распоряжению Кабинета министров Украины от 06.08.2014 № 689-р назначен председателем Государственной пенитенциарной службы Украины.
Проект Закону про пробацію
Номер, дата реєстрації:
0921 від 27.11.2014
Номер, дата акту
160-VIII від 05.02.2015
Сесія реєстрації:
1 сесія VIII скликання
Включено до порядку денного:
151-VIII від 05.02.2015
Суб’єкт права законодавчої ініціативи:
Кабінет Міністрів України
Ініціатор(и) законопроекту:
Азаров М.Я. Кабінет Міністрів України
Головний комітет:
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Текст законопроекту та супровідні документи:
Проект Закону 16.01.2013
Подання 16.01.2013
Пояснювальна записка 16.01.2013
Додаток (1) 16.01.2013
Порівняльна таблиця 16.01.2013
Фінансово-економічне обгрунтування 18.01.2013
Проект Закону 27.11.2014
Подання
Документи, пов’язані із роботою:
Висновок Головного науково-експертного управління 01.03.2013
Висновок комітету 20.03.2013
Зауваження Головного юридичного управління 23.07.2014
Зауваження Головного юридичного управління 13.01.2015
Порівняльна таблиця до другого читання 13.01.2015
Текст законопроекту до другого читання 13.01.2015
Проект
(Тираж 13.01.2015)
Закон України
Про пробацію
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дії Закону
1. Цей Закон визначає мету, завдання, підстави, види пробації, правовий статус персоналу органу пробації та суб’єктів пробації.
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) волонтер пробації — фізична особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку, уповноважена органом пробації та волонтерською організацією на виконання окремих завдань, пов’язаних із пробацією, на добровільній та безоплатній основі;
2) досудова доповідь — письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого;
3) нагляд — заходи, що здійснюються органом пробації за місцем проживання, роботи та навчання засуджених з метою дотримання обов’язків, визначених законом та покладених на них судом;
4) орган пробації – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації;
5) персонал органу пробації — працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації;
6) пробація – система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого;
7) пробаційна програма — програма, що призначається за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити;
8) суб’єкти пробації – засуджені, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь;
Стаття 3. Законодавство про пробацію
1. Правову основу пробації та діяльності органу пробації становлять Конституція України, Кримінальний, Кримінальний процесуальний, Кримінально-виконавчий кодекси України, цей Закон та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Мета пробації
1. Метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.
Стаття 5. Принципи пробації
1. Пробація ґрунтується на принципах:
справедливості;
законності;
невідворотності виконання покарань;
дотримання прав і свобод людини та громадянина;
поваги до людської гідності;
рівності перед законом;
диференційованого та індивідуального підходу;
конфіденційності;
неупередженості;
взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та громадянами.
Стаття 6. Завдання пробації
1. Завданнями пробації є:
підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених;
здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років;
виконання певних видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів;
реалізація пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
проведення соціально-виховної роботи із засудженими;
здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
реалізація інших заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.
Розділ ІІ
ПІДСТАВИ ТА ЗМІСТ ПРОБАЦІЇ
Стаття 7. Підстави для застосування пробації
1. Під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.
2. Підставою для застосування пробації є:
письмовий запит суду до органу пробації про надання досудової доповіді щодо обвинуваченого;
обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;
обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до позбавлення волі на певний строк;
обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до обмеження волі;
обвинувальний вирок суду, яким особу звільнено від відбування покарання з випробуванням;
ухвала суду про заміну покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт;
ухвала суду про звільнення від відбування покарання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до трьох років;
акт про помилування, яким засудженому замінено покарання або невідбуту частину покарання покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт.
Стаття 8. Види пробації
1. Видами пробації є:
досудова пробація;
наглядова пробація;
пенітенціарна пробація.
Стаття 9. Досудова пробація
1. Досудова пробація — це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.
2. Для підготовки досудової доповіді персонал органу пробації має право отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та від громадян.
3. Досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити:
соціально-психологічну характеристику;
оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;
висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
4. Обвинуваченому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
5. Порядок складення досудової доповіді затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.
Стаття 10. Наглядова пробація
1. Наглядова пробація – це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів.
2. Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.
3. Орган пробації під час наглядової пробації реалізовує пробаційні програми стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
4. До реалізації пробаційних програм можуть залучатися підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
5. Порядок розроблення та реалізації пробаційних програм визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 11. Пенітенціарна пробація
1. Пенітенціарна пробація — це підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання.
2. Орган пробації спільно з державними органами та органами місцевого самоврядування сприяють засудженим, які готуються до звільнення, у:
визначенні місця проживання після звільнення;
влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених;
госпіталізації до закладів охорони здоров’я осіб, які потребують стаціонарної медичної допомоги;
працевлаштуванні працездатних осіб.
3. Порядок взаємодії органу пробації та державних органів під час здійснення заходів пенітенціарної пробації затверджується нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що формують державну політику у сфері пробації, у сфері соціальної політики, у сфері охорони здоров’я, та Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 12. Особливості пробації щодо неповнолітніх
1. Пробація щодо неповнолітніх — це пробація стосовно осіб віком від 14 до 18 років. Пробація здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітніх.
2. Пробація щодо неповнолітніх спрямована на забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків.
3. Досудова доповідь про обвинуваченого неповнолітнього додатково повинна містити:
інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи;
рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень.
4. Пробація щодо неповнолітніх здійснюється органом пробації спільно з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, що здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень.
5. Орган пробації сприяє залученню засуджених неповнолітніх до навчання та здобуттю ними повної загальної середньої освіти.
6. Соціально-виховна робота із засудженими неповнолітніми може проводитися із залученням батьків або їхніх законних представників.
7. Орган пробації спільно з центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері соціальної політики, забезпечує реалізацію пробаційних програм щодо неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
8. Пробація застосовується до неповнолітніх згідно з цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Стаття 13. Соціально-виховна робота
1. Соціально-виховна робота — це цілеспрямована діяльність персоналу органу пробації для досягнення мети виправлення засуджених.
2. Соціально-виховна робота проводиться за індивідуальним планом роботи із засудженим з урахуванням оцінки ризиків повторного вчинення кримінальних правопорушень та передбачає диференційований підхід під час надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи.
3. Заходи соціально-виховної роботи разом із заходами нагляду включаються до індивідуального плану роботи із засудженим.
4. Соціально-виховну роботу проводить персонал органу пробації з усіма категоріями суб’єктів пробації, крім осіб, щодо яких готується досудова доповідь, та засуджених до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів.
Розділ ІІІ
СУБ’ЄКТИ ПРОБАЦІЇ
Стаття 14. Суб’єкти пробації
1. Суб’єктами пробації є:
обвинувачені, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь;
особи, засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;
особи, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт;
особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням;
звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років;
особи, засуджені до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів;
особи, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення.
Стаття 15. Основи правового статусу суб’єктів пробації
1. Суб’єкти пробації користуються всіма правами людини і громадянина, передбаченими Конституцією України, крім обмежень, визначених законами України і встановлених рішенням суду.
Стаття 16. Основні права суб’єктів пробації
1. Суб’єкти пробації мають право на:
участь у підготовці досудової доповіді;
участь у складенні індивідуального плану роботи із засудженим;
роз’яснення своїх прав та обов’язків;
отримання інформації про умови відбування покарання та здійснення органом пробації нагляду;
отримання інформації про можливу допомогу і консультації;
участь у програмах і заходах, що організовуються органом пробації;
дотримання правового режиму інформації з обмеженим доступом;
оскарження рішень, дій або бездіяльності персоналу органу пробації.
Стаття 17. Основні обов’язки суб’єктів пробації
1. Суб’єкти пробації зобов’язані:
виконувати встановлені законом та покладені на них рішенням суду обов’язки;
не вчиняти правопорушень;
виконувати законні вимоги персоналу органу пробації;
надавати достовірну інформацію персоналу органу пробації.
Розділ ІV
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОБАЦІЇ
Стаття 18. Орган пробації
1. Орган пробації у межах своїх повноважень організовує:
забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених;
здійснення нагляду за засудженими;
виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт;
реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
соціально-виховну роботу із засудженими;
підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.
Стаття 19. Правовий статус персоналу органу пробації
1. Права, обов’язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” та цим Законом.
2. Під час здійснення нагляду персонал органу пробації має право:
перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це керівника або уповноваженої ним особи;
відвідувати суб’єктів пробації за місцем їх проживання, роботи або навчання;
викликати суб’єктів пробації до органу пробації та отримувати від них усні чи письмові пояснення.
3. Персоналу органу пробації безоплатно надається у встановлений ним строк інформація, необхідна для здійснення його повноважень.
4. Невиконання законних вимог персоналу органу пробації тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стаття 20. Волонтерська діяльність, пов’язана з пробацією
1. Волонтерська діяльність, пов’язана з пробацією, здійснюється відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Основним завданням волонтерів пробації є сприяння органу пробації у здійсненні нагляду за засудженими та проведенні з ними соціально-виховної роботи.
3. Волонтери пробації здійснюють свої повноваження під керівництвом персоналу органу пробації.
4. Положення про організацію діяльності волонтерів пробації затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.
Стаття 21. Взаємодія органу пробації з органами влади, підприємствами, установами та організаціями
1. Орган пробації під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
Розділ V
НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНУ ПРОБАЦІЇ
Стаття 22. Контроль за діяльністю органу пробації
1. Контроль за діяльністю органу пробації здійснюється відповідно до закону.
Стаття 23. Нагляд за додержанням законів органом пробації
1. Нагляд за додержанням законів органом пробації здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори відповідно до закону.
Розділ VІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;
вжити заходів до приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
забезпечити перегляд і прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
вжити інших заходів для реалізації цього Закону.
Голова
Верховної Ради України
За сприяння Міністерства фінансів Королівства Нідерланди розпочато пілотний проект з удосконалення внутрішнього контролю в системі ДПтС України
24 лютого 2015 року у приміщенні апарату ДПтС України відбулася робоча зустріч представників апарату Служби, Державної фінансової інспекції України та Міністерства фінансів Королівства Нідерланди щодо організації пілотного проекту з удосконалення внутрішнього контролю в системі ДПтС України.
Європейську делегацію представили керівник проекту Ян ван Тайнен та співкерівник проекту Руслана Рудніцька.
У вітальному зверненні начальник управління забезпечення діяльності Голови Служби Петро Кізюн поінформував гостей про позицію Голови Державної пенітенціарної служби України Володимира Палагнюка щодо необхідності удосконалення внутрішнього контролю у відомстві.
Під час зустрічі учасники заходу обговорили сегмент діяльності Державної пенітенціарної служби України, в якому буде проведено пілотний проект. Крім того, було визначено та розподілено завдання між членами пілотного проекту, а також етапи та часові рамки його проведення.
В цілому, рамках пілотного проекту планується провести 4 робочі зустрічі для реалізації запланованих заходів.
Управління внутрішнього аудиту
ДПтС України
ООН і ДПтС України – продовжується робота з протидії ВІЛ/СНІДу у рамках співпраці з Управлінням ООН з наркотиків і злочинністю
20 лютого 2015 року проведено робочу зустріч між представниками навчальних закладів ДПтС України і спеціалістами проекту “Підвищення ефективності заходів правоохоронних органів, пенітенціарної системи і наркологічної служби у відповідь на епідемію ВІЛ/СНІДу”. Захід відбувся у Чернігівському юридичному коледжі ДПтС України.
Мета зустрічі передбачала обговорення змісту оновлених навчальних планів навчальних закладів ДПтС України щодо профілактики і запобігання соціально-небезпечних захворювань в місцях позбавлення волі, та навчально-методичних матеріалів для забезпечення організації занять з пенітенціарним персоналом під час первинної професійної підготовки, підвищення кваліфікації.
У ході обговорень визначено напрями діяльності тренінгового ресурсного центру, який заплановано створити в Чернігівському юридичному коледжі ДПтС України у рамках зазначеного вище проекту Управління ООН з наркотиків і злочинністю.
Управління міжнародної діяльності
та взаємодії із засобами масової інформації,
Жанна Ковган, [email protected]
Підприємства установ виконання покарань управління ДПтС України в Тернопільській області не залишилися осторонь питання захисту батьківщини
У складний для нашої країни час, коли нам де-факто оголошена війна і в державі проходить часткова мобілізація — підприємства установ виконання покарань області не залишилися осторонь питання захисту батьківщини.
На виконання замовлень місцевих органів влади, військового комісаріату і штабу національного супротиву, благодійних і волонтерських організацій підприємство Збаразької виправної колонії (№63) здійснювало пошив спальних мішків, розвантажувальних жилетів, камуфльованих костюмів, кашкетів, штанів і курток утеплених, маскувальних костюмів. На черзі – нове замовлення – костюми камуфльовані «АТО» ( літній і зимовий), модель яких розроблена відповідно до сучасних вимог і стандартів, розроблених Міністерством Збройних Сил України.
Підприємство Копичинської виправної колонії (№112) для воїнів АТО на благодійній основі виготовило дванадцять твердопаливних пічок. Матеріал і сировину для їх виготовлення безкоштовно надав приватний підприємець, з яким вже кілька років налагоджена тісна співпраця.
Працівниками сектору виробничої діяльності, маркетингу та економіки управління ДПтС України в Тернопільській області і надалі опрацьовується питання співпраці із волонтерськими і благодійними організаціями щодо виготовлення продукції для потреб військових. Вже відбулися робочі зустрічі з координаторами «Логістичного центру допомоги бійцям АТО», «Самооборони Майдану – Тернопіль», «Автомайдану-Тернопіль» Благодійного фонду «Крила Фенікса» (Тернопільське представництво), Благодійного фонду «Оберіг» (м. Збараж).
Під час зустрічей обговорено можливості виконання підприємствами установ області замовлень для військових потреб, продемонстровано прайс-листи і каталоги.
Людмила Луковська,
старший інженер
сектору виробничої діяльності та економіки
управління ДПтС України в Тернопільській області
щшг
Почитал интервью Палагнюка В.Н. и очень удивился по поводу пыток сотрудников в Луганской и донецкой областях. Ложь от начала и до конца. А почему — же он не сказал, что зарплату сотрудникам Луганской области не выплатил за октябрь-ноябрь месяцы, не сделан расчёт по уволенным сотрудникам. Палагнюк — вор и лгун!!!!!!!!!!!