Куда исчезла тема форума?
Важное
4 января, 2026
10 ноября, 2025
Человек не терпит насилия!
Меню
Куда исчезла тема форума?
Перепечатка материалов «ОРД» в полном или сокращенном виде только с письменного разрешения редакции.
© 2026 ОРД. Републикация авторских текстов без письменного согласия редакции запрещена. При использовании материалов активная гиперссылка обязательна ord-ua.com
Связь с редакцией — [email protected]
19 410 ответов
Надо было этого полу***а в карцере обосцать всей пятой сменой и оперчастью.потеряйся с ветки чмырдяй.
Успокойтесь ,зачем эти оскорбления друг друга НЕНАВЕСТЬ это проявление слабости .Мы все разные были есть ,были и будем. Но у нас один дом в котором мы живём. Научитесь уважать друг друга какая разница на каком языке мы разговариваем ? Люди которые развязали эту брать убийственую войну живут далеко и счастливо.А мы готовы разрушить свои дома, перегрызть глодки друг другу ЗАЧЕМ РАДИ ЧЕГО и во имя кого. Ценой жизни своих близких .Чем быстрей мы поймам это тем меньше гробов закапывать женам ,матерям, детям
Кто к нам с мечем прийдет от меча и погибнет
Для того кто знает. Чушок, эта махновская падаль поднявшая руку на сотрудника, по любому уже лишнее по жизни петляет. Раньше б списали бы на хер!!! На другой ветке уже писал, повторюсь,- Вор сидит, ВОХРа охраняет, кум плетет сети, вор между ними петляет. Правила соблюдаются, все при деле, тюрьма на замке. После всех расшатываний Одесского “дома” с приездом омбундсменов,правозащитников, поцев из Главка, прокурорских и прочего особо важного дерьма, кукарекать машке в петушатне, да и полоса на деле и на зоне догонит.
А что- то не слишно о службе во Львове? Как поживает Дзюдзь? Его внутришня безпека?
Ты ещё горе не видил, не хоронили близких, не видел как с последними хрипами умирает разорванное на куски тело. Живи долго и счастливо и цени каждую минуту жизни, другой не будет. На том свете тёмно и очень холодно
А что- то не слишно о службе во Львове? Как поживает Дзюдзь? Его внутришня безпека?
Яйцеголовый мастюха уже напился и видит себя начальником одесского централа и в замы зовёт Бондаренко ленку.
Цыпа ты где пропал? Рот и очко занято Гиви и моторолой?
В Одессе на должности начальника ВБ проходило службу одно чмо по фамилии кузнецов славик в соцсетях более известный как слава бернацкий он же берниеб он же лысая мамба он же Мамаша Хусейн. На сегодняшний день это чмо проходит службу в Харькове на той же должности. Так вот высказывание на ветке сдохните вы и ваши дети несколько раз упоминал именно сявка кузнецов . Сравнив посты дегенерата что пишет под ником ‘донецкий’ и славы бернацкого можно сделать вывод что за чмо желает всем а также ихним родственника ‘здоровья’ и ‘ благополучия’. Не удивляйтесь это кругленький лысенький с ахуенным комплексом неполноценности сосунец…
В Одесском СИ половина сотрудников не грубо говоря “дураки” ( бумаги составить не умеют- задокументировать), кроме ПР-73 ничего не знают ( как пользоваться им в рамках закона не знают точно). Одного жулика били человек 20 минимум и спрашивается, а мозги есть. А причина, чего получил сотрудник от жулика — сотрудник не донес что-то, а вознаграждение получил. Очередной резонанс … Сначала делают, а потом думают.
Кто такой Пята ? Решает он еще пытання ?
http://rus.delfi.ee/projects/opinion/ukrainskij-zhurnalist-bezhenec-nevernoe-osv eschenie-sobytij-na-ukraine-ugrozhaet-vsem?id=70990967
Власти Исландии официально отозвали заявку на вступление страны в Европейский Союз, поданную в 2009 году. Об отзыве заявки Эдгара Ринкевича, главу МИД Латвии, председательствующей в Совете ЕС, уведомил в ходе встречи министр иностранных дел Исландии Гуннар Браги Свенссон.
https://www.youtube.com/watch?v=6JX2POboHLQ
Одесский следственный изолятор оказался в эпицентре скандала. На днях региональный координатор Уполномоченного по правам человека в Одесской области Андрей Толопило опубликовал факты избиения заключенных в СИЗО.
Представитель омбудсмена приводит пример: в камере карцера заключенный лежал на мокрой подстилке в луже воды, а при попытке встать — терял координацию и падал, на спине у него были сильно выраженные следы побоев. Как пояснил сам заключенный — он устроил драку с инспектором внутренней службы, за что и был избит пенитенциарщиками.
Проверки потребовали сами
отчет опубликованный представителем омбудсмена действительно имеет под собой реальные основания. Однако предыстория появления документа еще интереснее.
Утром 10 марта двое подследственных по дороге на прогулку решили пообщаться со своими «коллегами», для чего отошли от сопровождавшего их сотрудника. Когда тот сделал им замечание, они напали на него и сбили с ног. На подмогу младшему инспектору подоспели его коллеги, которые и утихомирили нарушителей, а затем бросили в карцер. А буквально через несколько часов после этого в СИЗО и появился омбудсмен. Отметим, что оба дебошира достаточно крупного телосложения: одного обвиняют в умышленном убийстве, второго в нанесении тяжких телесных повреждений.
В региональном управлении ПТСУ факт нахождения подследственных в карцере не отрицают, однако видят его немного иначе, чем это отражено в отчете правозащитника. «На подследственных не были надеты наручники, они без труда стояли на ногах. После этого подследственных отправили в карцер, однако по дороге один из дебоширов начал кидаться на дежурного, пытался сорвать с него погоны. Тогда уже сотрудники СИЗО применили спецсредства (резиновые дубинки), после чего отправили обоих бойцов в карцер», — заявили нам в пресс-службе облуправления службы.
При этом в СИЗО подчеркивают — именно они первыми сообщили о случившемся непосредственному руководству, в милицию и прокуратуру. Кроме того, в управлении ПТСУ утверждают, все действия в отношении подследственных зафиксированы видеокамерами. В прокуратуре нам подтвердили наличие заявления, тут уже проводят проверку сотрудников СИЗО, однако о ее результатах пока говорить рано. В то же время Андрей Толопило подчеркивает, что подобное случается редко и не носит систематический характер: «В карцере человек мог оказаться за нарушение режима, но это не повод для избиения».
Пока прокуратура проводит проверку, двух участников конфликта пришлось отправить в больницу. Инспектор СИЗО в нейрохирургическом отделении с диагнозом «закрытая черепно-мозговая травма, сотрясение головного мозга». А один из подследственных — с множественными травмами от избиения.
Тем временем арестованного коммуниста Гордиенко выпустили из СИЗО
За последние два года в Одесском СИЗО сменили двух руководителей: в 2013 году Юрий Рябцев был уволен «за ряд финансовых нарушений», а в 2014-м Сергей Афанасьев был уволен вместе с еще несколькими руководителями исправительных учреждений после заявления министра юстиции Украины Павла Петренко о применении к заключенным пыток.
Не ПИШИ ЧУШЬ.Всем известно что второй вообще стоял в сторонке и не учавствовал ни в чём,а старший сам спровоцировал одного из них начав ненормативной лексикой обзывать его.И теперь избить до полусмерти это называется утихомириить,смотри чтоб тебя не утихомирили так в жизни.Или ты из тех кто утихомиривал,тогда тебе дорога на 5 корпус.аха ха, ага сизо первыми сообщили,жди,помоему они бегали и всех упрашивали чтоб сказали что они с лестницы упали.съебись вообще от сюда со своей чушью.или жопу свою прикрываешь?
Україна очікує економію в 1,6 млрд грн завдяки нововведенням у пенсійній сфері.
Про це йдеться в звіті-меморандумі Міжнародного валютного фонду по Україні, передає РБК-Україна.
«Для адаптації до демографічних тенденцій та зміцнення стійкості пенсійної системи, яка дозволила б уряду надавати справедливі пенсії в майбутньому, ми будемо застосовувати ряд заходів економії. Зокрема, ми будемо скорочувати пільги для пенсіонерів, що працюють, та граничні варіанти раннього виходу на пенсію поступово (6 місяців на рік) збільшуючи пенсійний вік на 5 років і кваліфікаційний термін служби на 5 років, а також ряд професій, що мають право на достроковий вихід на пенсію починаючи з 1 квітня 2015 року. Оскільки збільшення у кваліфікаційному терміні служби впливає і на чоловіків, і на жінок, збільшення пенсійного віку стосується тільки жінок. Ці заходи принесуть загальну економію в розмірі не менше 1,6 млрд грн в 2015 році», — йдеться в документі.
Як відомо, відповідний законопроект щодо обмеження пенсій № 2212 був прийнятий 2 березня в першому читанні.
Сегодня 13.03.2015 сотрудники СИЗО, опять совершили притупления, они чтоб скрыть избиения других людей вывозят их на Измаил,без законных на то оснований .Сколько может это беззаконие продолжаться. Где наша прокуратура, проверьте сегодняшний этап на измаил. Когджа уже посадят виновных в избиение и кто к этому причастен.
===или вас мразей и будем ===ить! А ты думал безнаказанно ментов можно бить? Сиди +++ло тихонько и после купания в моче вообще не вякай! Кто ты теперь по масти знаешь? Или нужно обьяснять? Куда катится кичман? Где блатные? Раньше хоть поговорить с кем то можно было. А сейчас одни обиженные. Храбрые только на свободе у малолеток телефоны отбирать! Потеряйся петушара… И телефон свой на торпеду засунь, а то отберут. Потом будешь вопить беспредел! Мусора обидели.. Ай ай ай… Прокуратура сбу фбр фсб спаситееее…… Чмо задроченное.
Точно подмечено ЧМО ЗАДРОЧЕННОЕ.
иди на+++ тварь!или ты походу из тех оперков,ничего придёт твоя участь и тебя в жопу выебем.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА
від 8 жовтня 2014 р. № 527 Київ
Про затвердження норм забезпечення осіб, взятих під варту, постільними речами, одягом і взуттям
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити норми забезпечення осіб, взятих під варту, постільними речами, одягом і взуттям, що додаються.
Прем’єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2014 р. № 527
НОРМИ
забезпечення осіб, взятих під варту, постільними речами, одягом і взуттям
НОРМА № 1
забезпечення постільними речами
(інвентарне майно)
Найменування предмета
Кількість предметів на одну особу, штук
Строк експлуатації, років
Ковдра напіввовняна*
1 4
Матрац ватяний
1 4
Подушка ватяна
1 4
Простирадло
3 1
Наволочка
2 1
Рушник
2 1
Рушник гігієнічний для особи жіночої статі
1 1
У разі відсутності ковдри напіввовняної видається ковдра байкова строком експлуатації 3 роки.
НОРМА № 2
забезпечення одягом і взуттям
(інвентарне майно)
Найменування предмета
Кількість предметів
на одну особу, штук, пар, комплектів
Строк носіння, років
чоловічої статі
жіночої статі
Шапка трикотажна 1
3
Хустка напіввовняна
1 2
Куртка утеплена
1
1 3
Костюм (куртка та штани) 1
1
Сукня бавовняна
1 1
Майка або футболка
2
2 1
Труси
2
2 1
Напівчеревики
1
1 2
Тапочки кімнатні
1
1 2
Примітка.
За цією нормою забезпечуються особи, взяті під варту, у разі їх відмови від користування власним одягом і взуттям, відсутності власного одягу і взуття за сезоном або доставлення у військовій формі одягу чи форменому одязі.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА
від 25 червня 2014 р. № 205 Київ
Про затвердження Порядку надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про протидію захворюванню на туберкульоз” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, що додається.
Прем’єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 червня 2014 р. № 205
ПОРЯДОК
надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань
Цей Порядок визначає процедуру організації обов’язкового профілактичного медичного огляду, обстеження та лікування хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (далі — відомчі заклади охорони здоров’я) та протитуберкульозними закладами в адміністративно-територіальних одиницях, на території яких розташовані відповідні установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби (далі — протитуберкульозні заклади).
У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України “Про протидію захворюванню на туберкульоз”, “Про попереднє ув’язнення”, “Про Державну кримінально-виконавчу службу України”, “Про Національну гвардію України” та “Про міліцію”.
Перелік протитуберкульозних закладів для надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та територіальними органами управління ДПтС.
Обов’язкові профілактичні медичні огляди на виявлення туберкульозу в осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), проводяться в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби (далі — установи виконання покарань та слідчі ізолятори).
Проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів на виявлення туберкульозу в осіб, засуджених до обмеження чи позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, забезпечується протитуберкульозними закладами.
Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів на виявлення туберкульозу в осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, визначається нормативно-правовими актами МОЗ та Мін’юсту.
Хворі на заразні форми туберкульозу особи, взяті під варту, отримують медичну допомогу в стаціонарних умовах в дільницях слідчих ізоляторів туберкульозних лікарень Державної кримінально-виконавчої служби (далі — відомчі туберкульозні лікарні).
В адміністративно-територіальних одиницях, на території яких відсутні відомчі туберкульозні лікарні, хворі на туберкульоз особи, взяті під варту, отримують медичну допомогу в стаціонарних умовах у протитуберкульозних закладах.
Хворі на незаразні форми туберкульозу особи, взяті під варту, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах у медичних частинах слідчих ізоляторів.
Хворим на туберкульоз особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, медична допомога надається у відомчих туберкульозних лікарнях.
В окремих випадках, визначених МОЗ та Мін’юстом, медична допомога хворим на туберкульоз особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, надається в умовах стаціонару у протитуберкульозних закладах.
Медична допомога хворим на туберкульоз особам, засудженим до обмеження волі, надається у протитуберкульозних закладах на загальних підставах.
Вимоги до облаштування дільниць слідчих ізоляторів у відомчих туберкульозних лікарнях, спеціальних приміщень в арештних домах та спеціальних палат у протитуберкульозних закладах з метою забезпечення ізоляції та охорони хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, визначаються Мін’юстом, а вимоги до їх матеріально-технічного оснащення затверджуються МОЗ.
Порядок направлення хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, або їх біологічного матеріалу до протитуберкульозних закладів, у тому числі для проведення необхідних обстежень (мікробіологічних, рентгенологічних тощо), які неможливо провести у відомчих закладах охорони здоров’я, визначається МОЗ і Мін’юстом.
Перевезення (конвоювання) хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, здійснюється з використанням спеціального транспорту та дотриманням вимог інфекційного контролю.
Персонал Державної кримінально-виконавчої служби (далі — персонал), працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці Національної гвардії, а також хворі на туберкульоз особи, взяті під варту, засуджені до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, під час перевезення (конвоювання) забезпечуються засобами захисту органів дихання, а саме хворі — масками, персонал та працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці Національної гвардії — респіраторами.
Охорона і нагляд за хворими на туберкульоз особами, взятими під варту, засудженими до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, під час обстеження та лікування у спеціальних палатах у протитуберкульозних закладах забезпечуються персоналом в окремих приміщеннях для охорони з дотриманням вимог інфекційного контролю.
Зовнішній контроль якості роботи лабораторій, які проводять мікробіологічну діагностику туберкульозу у відомчих туберкульозних лікарнях, здійснюється щороку МОЗ.
Зовнішній контроль якості роботи лабораторій, які проводять мікробіологічну діагностику туберкульозу в інших закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, здійснюється відомчими туберкульозними лікарнями, а в адміністративно-територіальних одиницях, на території яких відсутні відомчі туберкульозні лікарні, — відповідними протитуберкульозними закладами.
Місцеві держадміністрації забезпечують координацію взаємодії територіальних органів внутрішніх справ, протитуберкульозних закладів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів щодо виконання вимог, визначених у цьому Порядку.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА
від 25 червня 2014 р. № 205 Київ
Про затвердження Порядку надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про протидію захворюванню на туберкульоз” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, що додається.
Прем’єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 червня 2014 р. № 205
ПОРЯДОК
надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань
Цей Порядок визначає процедуру організації обов’язкового профілактичного медичного огляду, обстеження та лікування хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (далі — відомчі заклади охорони здоров’я) та протитуберкульозними закладами в адміністративно-територіальних одиницях, на території яких розташовані відповідні установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби (далі — протитуберкульозні заклади).
У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України “Про протидію захворюванню на туберкульоз”, “Про попереднє ув’язнення”, “Про Державну кримінально-виконавчу службу України”, “Про Національну гвардію України” та “Про міліцію”.
Перелік протитуберкульозних закладів для надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та територіальними органами управління ДПтС.
Обов’язкові профілактичні медичні огляди на виявлення туберкульозу в осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), проводяться в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби (далі — установи виконання покарань та слідчі ізолятори).
Проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів на виявлення туберкульозу в осіб, засуджених до обмеження чи позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, забезпечується протитуберкульозними закладами.
Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів на виявлення туберкульозу в осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, визначається нормативно-правовими актами МОЗ та Мін’юсту.
Хворі на заразні форми туберкульозу особи, взяті під варту, отримують медичну допомогу в стаціонарних умовах в дільницях слідчих ізоляторів туберкульозних лікарень Державної кримінально-виконавчої служби (далі — відомчі туберкульозні лікарні).
В адміністративно-територіальних одиницях, на території яких відсутні відомчі туберкульозні лікарні, хворі на туберкульоз особи, взяті під варту, отримують медичну допомогу в стаціонарних умовах у протитуберкульозних закладах.
Хворі на незаразні форми туберкульозу особи, взяті під варту, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах у медичних частинах слідчих ізоляторів.
Хворим на туберкульоз особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, медична допомога надається у відомчих туберкульозних лікарнях.
В окремих випадках, визначених МОЗ та Мін’юстом, медична допомога хворим на туберкульоз особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, надається в умовах стаціонару у протитуберкульозних закладах.
Медична допомога хворим на туберкульоз особам, засудженим до обмеження волі, надається у протитуберкульозних закладах на загальних підставах.
Вимоги до облаштування дільниць слідчих ізоляторів у відомчих туберкульозних лікарнях, спеціальних приміщень в арештних домах та спеціальних палат у протитуберкульозних закладах з метою забезпечення ізоляції та охорони хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, визначаються Мін’юстом, а вимоги до їх матеріально-технічного оснащення затверджуються МОЗ.
Порядок направлення хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, або їх біологічного матеріалу до протитуберкульозних закладів, у тому числі для проведення необхідних обстежень (мікробіологічних, рентгенологічних тощо), які неможливо провести у відомчих закладах охорони здоров’я, визначається МОЗ і Мін’юстом.
Перевезення (конвоювання) хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, здійснюється з використанням спеціального транспорту та дотриманням вимог інфекційного контролю.
Персонал Державної кримінально-виконавчої служби (далі — персонал), працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці Національної гвардії, а також хворі на туберкульоз особи, взяті під варту, засуджені до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, під час перевезення (конвоювання) забезпечуються засобами захисту органів дихання, а саме хворі — масками, персонал та працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці Національної гвардії — респіраторами.
Охорона і нагляд за хворими на туберкульоз особами, взятими під варту, засудженими до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі або арешту, під час обстеження та лікування у спеціальних палатах у протитуберкульозних закладах забезпечуються персоналом в окремих приміщеннях для охорони з дотриманням вимог інфекційного контролю.
Зовнішній контроль якості роботи лабораторій, які проводять мікробіологічну діагностику туберкульозу у відомчих туберкульозних лікарнях, здійснюється щороку МОЗ.
Зовнішній контроль якості роботи лабораторій, які проводять мікробіологічну діагностику туберкульозу в інших закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, здійснюється відомчими туберкульозними лікарнями, а в адміністративно-територіальних одиницях, на території яких відсутні відомчі туберкульозні лікарні, — відповідними протитуберкульозними закладами.
Місцеві держадміністрації забезпечують координацію взаємодії територіальних органів внутрішніх справ, протитуберкульозних закладів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів щодо виконання вимог, визначених у цьому Порядку.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА
від 1 квітня 2004 р. № 429 Київ
Про затвердження положень про спостережні комісії та піклувальні ради при спеціальних виховних установах
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1074 від 01.08.2006
№ 1042 від 10.11.2010
№ 1109 від 20.10.2011
№ 383 від 17.05.2012
№ 868 від 19.09.2012}
Відповідно до статей 25 і 149 Кримінально-виконавчого кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити такі, що додаються:
Положення про спостережні комісії;
Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах.
Прем’єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 31
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 квітня 2004 р. № 429
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 10 листопада 2010 р. № 1042)
ПОЛОЖЕННЯ
про спостережні комісії
Це Положення визначає завдання, функції, повноваження та порядок утворення спостережних комісій місцевими держадміністраціями, а у разі делегування таких повноважень — виконавчими комітетами міських (за винятком міст районного значення) рад.
Спостережні комісії у своїй діяльності керуються Конституцією України, Кримінально-виконавчим кодексом України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Діяльність спостережних комісій базується на принципах гласності, демократичності, добровільності, відкритості та прозорості.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 383 від 17.05.2012}
Основними завданнями спостережних комісій є:
1) організація та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб та осіб, звільнених від відбування покарання;
2) сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених осіб та створенні належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;
3) організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання;
4) надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від відбування покарання.
Відповідно до покладених завдань спостережні комісії:
1) погоджують:
постанови начальника кримінально-виконавчої установи закритого типу (далі — виправна колонія) щодо зміни умов тримання засуджених осіб у межах однієї виправної колонії, якщо постанови передбачають збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання;
подання адміністрації виправної колонії щодо переведення засуджених осіб до виправної колонії з вищим рівнем безпеки;
постанови начальника виправної колонії щодо надання дозволу на проживання за межами виправної колонії засудженим жінкам на час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку та скасування такого дозволу;
2) разом з органами і установами виконання покарань вносять до суду за місцем відбування покарання засудженими особами подання щодо:
умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким;
звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
3) сприяють адміністрації установ виконання покарань у:
проведенні соціально-виховної роботи із засудженими особами, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання;
залученні громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян до надання допомоги у створенні належних умов для тримання засуджених осіб, їх матеріально-побутовому та медико-санітарному забезпеченні, здійсненні оздоровчо-профілактичних заходів;
створенні додаткових робочих місць для залучення засуджених осіб до суспільно корисної праці;
підготовці засуджених осіб до звільнення;
4) на підставі інформації органів і установ виконання покарань ведуть облік осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, організовують громадський контроль за поведінкою таких осіб та проведення виховних заходів за місцем їх роботи (навчання) і проживання протягом невідбутої частини покарання;
5) здійснюють заходи соціального патронажу щодо осіб, звільнених від відбування покарання, сприяють розвитку мережі центрів соціальної адаптації та інших установ і організацій, діяльність яких спрямована на надання таким особам допомоги у соціальній адаптації;
6) інформують громадськість через засоби масової інформації про результати своєї роботи та про стан дотримання прав людини, захист основних свобод і законних інтересів засуджених осіб під час виконання кримінальних покарань;
7) виконують інші функції відповідно до законодавства.
Спостережні комісії, що утворюються обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, крім завдань та функцій, визначених у пунктах 3 і 4 цього Положення, надають методичну допомогу спостережним комісіям, що утворені районними держадміністраціями, та у разі делегування таких повноважень — виконавчими комітетами міських (за винятком міст районного значення) рад, контролюють їх діяльність, узагальнюють та поширюють досвід їх роботи, розробляють та затверджують форму звітності спостережних комісій.
Спостережні комісії мають право:
1) доручати членам комісії:
відвідувати установи виконання покарань, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених осіб, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;
брати участь у засіданнях комісій установ виконання покарань під час розгляду питань про внесення до суду подань щодо умовно-дострокового звільнення засуджених осіб від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, та брати участь у судових засіданнях під час розгляду таких подань;
2) висловлювати свою думку по суті клопотання про помилування, що подає засуджена особа;
3) одержувати від громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на комісії завдань;
4) проводити особистий прийом засуджених осіб, розглядати їх звернення та приймати за результатами розгляду відповідні рішення;
5) заслуховувати на своїх засіданнях з питань, що належать до компетенції комісій, інформацію посадових осіб органів і установ виконання покарань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремих громадян;
6) доручати представникам громадських організацій і трудових колективів (за їх згодою) проводити виховну роботу та здійснювати контроль за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання, координувати проведення такої роботи;
7) заслуховувати на своїх засіданнях інформацію представників громадських організацій і трудових колективів, що здійснюють громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, про їх роботу (навчання) та поведінку в побуті, у разі потреби запрошувати таких осіб та заслуховувати їх інформацію;
8) вносити на розгляд органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо:
удосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав людини, захисту основних свобод і законних інтересів засуджених осіб;
поліпшення на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності індивідуально-профілактичної та виховної роботи з особами, засудженими до громадських або виправних робіт, та особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання;
удосконалення процесу підготовки до звільнення засуджених осіб;
організації трудового та побутового влаштування осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації;
забезпечення правового і соціального захисту персоналу органів і установ виконання покарань.
Спостережні комісії під час здійснення своїх повноважень не вправі втручатися в оперативно-службову діяльність органів і установ виконання покарань.
Голова, заступник голови та члени спостережної комісії, які здійснюють організацію громадського контролю за дотриманням прав людини, захистом основних свобод і законних інтересів засуджених осіб під час виконання кримінальних покарань, мають право відвідувати установи виконання покарань без спеціального дозволу.
Членам спостережних комісій на строк їх повноважень надаються перепустки для відвідування установ виконання покарань, які розташовані на території відповідних адміністративних одиниць.
На період стихійного лиха, епідемій, надзвичайного чи воєнного стану та в інших передбачених законодавством випадках відвідування членами спостережних комісій установ виконання покарань може бути обмежено або заборонено.
До складу спостережних комісій входять представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремі громадяни.
Представники громадських організацій та окремі громадяни становлять не менш як половину складу комісії.
Членами спостережних комісій не можуть бути судді, представники органів прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної виконавчої служби, адвокати, особи, які мають не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість, а також особи, які раніше входили до складу спостережних комісій і повноваження яких були припинені достроково з підстав, передбачених підпунктами 4 і 5 пункту 14 цього Положення.
Члени спостережних комісій не мають права здійснювати громадський контроль щодо засуджених осіб, які тримаються в установах виконання покарань, якщо вони є близькими родичами таких осіб, а також потерпілими, свідками, захисниками або іншими особами, які беруть або брали участь у кримінальному провадженні щодо засуджених осіб.
{Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012}
{Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 383 від 17.05.2012}
Голова і секретар спостережної комісії призначаються органом, який її утворив. Заступник голови комісії обирається на її засіданні. Кількісний склад комісії визначається залежно від обсягу роботи, як правило, від п’яти до одинадцяти членів.
Спостережна комісія утворюється строком на три роки. Орган, який утворив спостережну комісію, повідомляє у засобах масової інформації про припинення повноважень комісії та формування нового її складу не пізніше, ніж за три місяці до цього, а також про дострокове припинення членом комісії своїх повноважень.
Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, які бажають включити до складу комісії своїх представників, подають до органу, який утворює спостережну комісію, відповідні пропозиції, підписані керівником підприємства, установи, або рішення керівного органу організації.
Окремі громадяни подають заяви, підписані особисто.
Орган, який утворює спостережну комісію, може запропонувати увійти до її складу представникам підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремим громадянам.
Повноваження спостережної комісії припиняються достроково органом, який утворив комісію, якщо прийняті спостережною комісією рішення суперечать законодавству та призвели до порушення прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб або осіб, звільнених від відбування покарання. Факт такого порушення повинен бути підтверджений компетентним уповноваженим органом.
Рішення про новий склад спостережної комісії оприлюднюється протягом одного тижня після його прийняття. Підприємствам, установам і організаціям та окремим громадянам, пропозиції яких щодо кандидатур до складу спостережної комісії були відхилені, надається вмотивоване рішення органу, який утворив комісію.
Голова спостережної комісії, його заступник та члени комісії беруть участь у її роботі на громадських засадах.
Повноваження члена спостережної комісії припиняються достроково:
1) за його заявою;
2) за зверненням громадської організації, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що рекомендували особу до складу комісії;
3) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
4) у разі відмови відвідувати установи виконання покарань за дорученням спостережної комісії;
5) у разі відсутності без поважних причин на трьох підряд засіданнях спостережної комісії.
Не допускається делегування членами спостережних комісій своїх повноважень іншим особам.
Організаційною формою роботи спостережної комісії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.
Спостережні комісії, що утворюються обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, проводять засідання в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.
Засідання спостережних комісій проводяться безпосередньо в установах виконання покарань не рідше ніж один раз на квартал (на півроку).
Засідання спостережної комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як половина її складу.
На засідання спостережної комісії можуть бути запрошені представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прокуратури, правоохоронних органів, засобів масової інформації та окремі громадяни.
Розгляд спостережною комісією матеріалів стосовно засуджених осіб здійснюється за обов’язкової присутності представника відповідного органу або установи виконання покарань.
Голова спостережної комісії:
1) організовує роботу комісії, розподіляє обов’язки між її членами, надає доручення, контролює та перевіряє їх виконання;
2) забезпечує підготовку та затверджує план роботи комісії на півріччя (рік), визначає питання, які підлягають розгляду на її черговому засіданні;
3) бере участь особисто або доручає членам комісії брати участь у засіданнях комісій установ виконання покарань, які розглядають питання щодо зміни умов тримання засуджених осіб, умовно-дострокового звільнення їх від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, та інформує про результати членів спостережної комісії;
4) представляє комісію особисто або доручає своєму заступнику представляти комісію з питань, що належать до її компетенції, в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності;
5) інформує громадськість через засоби масової інформації про результати діяльності комісії не рідше ніж один раз на півроку та подає щороку до 1 березня звіт органу, який її утворив.
Спостережна комісія приймає рішення з питань, що належать до її компетенції, відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.
Рішення спостережної комісії оформляється постановою, яку підписує голова комісії.
Постанова спостережної комісії має бути розглянута відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціям незалежно від форми власності.
За результатами розгляду постанови спостережної комісії органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов’язані письмово повідомити спостережну комісію про заходи, вжиті для її виконання, або обґрунтувати причини її невиконання.
Постанова спостережної комісії може бути оскаржена до органу, який її утворив, або до суду.
Організаційно-технічне забезпечення діяльності спостережної комісії покладається на орган, який її утворив.
Спостережна комісія має печатку та бланк із своїм найменуванням.
{Положення в редакції Постанови КМ № 1042 від 10.11.2010}
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 квітня 2004 р. № 429
ПОЛОЖЕННЯ
про піклувальні ради при спеціальних виховних установах
Це Положення визначає завдання, функції та повноваження піклувальних рад при спеціальних виховних установах (далі — піклувальні ради).
Піклувальні ради у своїй діяльності керуються Конституцією України, Кримінально-виконавчим кодексом України, іншими актами законодавства, а також цим Положенням.
Основними завданнями піклувальних рад є:
1) надання допомоги спеціальним виховним установам (далі — виховні колонії) з питань соціального захисту засуджених неповнолітніх осіб (далі — засуджені);
2) сприяння громадським організаціям, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності у вирішенні питань, пов’язаних з поліпшенням становища засуджених, дотриманням їх прав і законних інтересів;
3) здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу у виховних колоніях, зміцнення їх матеріально-технічної бази, вирішення питань трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання.
Відповідно до покладених завдань піклувальні ради:
1) забезпечують розроблення та здійснення у виховних колоніях заходів, спрямованих на поліпшення становища засуджених, формування здорового способу життя;
2) подають пропозиції до проектів регіональних (місцевих) програм підтримки діяльності виховних колоній;
3) взаємодіють з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності з питань сприяння діяльності виховних колоній;
4) надають допомогу адміністрації виховних колоній у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання;
5) вживають заходів щодо розширення зв’язків виховних колоній з підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності з питань зміцнення матеріально-технічної бази цих колоній та залучення засуджених до суспільно корисної праці;
6) сприяють поліпшенню матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, здійсненню оздоровчо-профілактичних заходів;
7) організовують шефство членів піклувальних рад, представників громадських організацій і трудових колективів над засудженими, які є сиротами або залишилися без батьківського піклування, вирішують питання про подання їм матеріальної допомоги;
8) здійснюють разом з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності заходи соціального патронажу стосовно неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання;
9) виконують інші функції відповідно до законодавства.
Піклувальні ради мають право:
1) доручати членам піклувальної ради відвідувати виховні колонії, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;
2) одержувати від громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на піклувальні ради завдань;
3) запрошувати на свої засідання представників виховних колоній, територіальних органів управління ДПтС, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності;
{Підпункт 3 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 383 від 17.05.2012}
4) проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішення;
5) вносити на розгляд органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, адміністрації виховних колоній та керівництва територіальних органів управління ДПтС пропозиції щодо:
удосконалення діяльності виховних колоній з питань поліпшення становища засуджених, дотримання їх прав і законних інтересів;
організації трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації;
забезпечення правового і соціального захисту персоналу виховних колоній.
{Підпункт 5 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1109 від 20.10.2011}
Під час здійснення своїх повноважень піклувальні ради не вправі втручатися в оперативно-службову діяльність виховних колоній.
До складу піклувальних рад входять представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадяни.
Членами піклувальних рад не можуть бути особи, які мають не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість.
Голова піклувальної ради, його заступник та секретар ради обираються на її засіданні. Персональний склад ради оголошується наказом начальника виховної колонії.
Голова піклувальної ради, його заступник, секретар та члени ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.
Повноваження члена піклувальної ради припиняються достроково:
1) за його заявою;
2) за зверненням громадської організації, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що рекомендували особу до складу ради;
3) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього.
Організаційною формою роботи піклувальної ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на три місяці.
Засідання піклувальної ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як половина її складу.
На засідання піклувальної ради можуть бути запрошені представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прокуратури, інших правоохоронних органів та громадяни.
У засіданнях піклувальної ради бере участь начальник виховної колонії або його заступник.
Голова піклувальної ради:
1) організовує роботу піклувальної ради, розподіляє обов’язки між її членами та перевіряє їх виконання;
2) забезпечує підготовку та погоджує з начальником виховної колонії план роботи ради на півріччя (рік), визначає коло питань, які підлягають розгляду на черговому засіданні;
3) бере участь у засіданнях педагогічної ради виховної колонії;
4) представляє раду з питань, що належать до її компетенції, в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності;
5) щороку інформує громадськість через засоби масової інформації про результати діяльності ради.
Піклувальна рада з питань, що належать до її компетенції, приймає рішення відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови ради.
Піклувальна рада має печатку та бланк із своїм найменуванням.
Ты сначала мочу с себя вытри удод. Я из тех как ты говоришь оперов которые тебя обсцыкали. Мокнись еблом в дючку чтобы уже 100 процентов. А то мыла хозяйственного нажрешся и будешь божится всему свету что ты не курица. Ебун недоделаный.
Да хули писать,все мусора гейы .
У ДПтС України визначено переможців конкурсу «Кращі підприємства установ виконання покарань»
Відповідно до Положення про організацію та проведення щорічного конкурсу «Кращі підприємства установ виконання покарань», затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби України від 17.01.2014 №22/ОД-14, центральним оргкомітетом конкурсу в апараті Державної пенітенціарної служби України визначено переможців конкурсу.
Так, відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України від 04.03.2015 №129/ОД-15 кращими підприємствами установ виконання покарань визначено:
у номінації «Краще деревообробне підприємство» — Державне підприємство «Підприємство Харківської виправної колонії управління ДПтС України в Харківській області (№43)»;
у номінації «Краще каменеобробне підприємство» — Державне підприємство «Підприємство Казанківської виправної колонії управління ДПтС України в Миколаївській області (№93)»;
у номінації «Краще металообробне підприємство» — Державне підприємство «Підприємство Темнівської виправної колонії управління ДПтС України в Харківській області (№100)»;
у номінації «Краще сільськогосподарське підприємство» — Державне підприємство «Підприємство Широківського виправного центру управління ДПтС України у Дніпропетровській області (№75)»;
у номінації «Краще швейне підприємство» — Державне підприємство «Підприємство Качанівської виправної колонії управління ДПтС України в Харківській області (№54)»;
у номінації «Краще підприємство – експортер» — Державне підприємство «Підприємство Крижопільського виправного центру управління ДПтС України у Вінницькій області (№113)»;
у номінації «Краще підприємство – виконавець державних замовлень» — Державне підприємство «Підприємство Чернігівської виправної колонії управління ДПтС України в Чернігівській області (№44)»;
у номінації «Підприємство, що найбільш динамічно розвивається» — Державне підприємство «Підприємство Веселівської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№8)».
Управління виробничої діяльності
апарату ДПтС України
У Чернігівському юридичному коледжі ДПтС України відбулося відкрите засідання комісії з персонального розподілу випускників 2015 року
12 березня 2015 року в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України відбулося відкрите засідання комісії з персонального розподілу випускників 2015 року. Молодші спеціалісти та бакалаври отримали скерування на службу.
На засіданні були присутні Віталій Ошовський – Голова комісії з персонального розподілу випускників коледжу, Перший заступник Голови Державної пенітенціарної служби України; Олександр Олійник – начальник коледжу, полковник внутрішньої служби, кандидат юридичних наук, доцент; Валерій Пісклов – начальник управління ДПтС України в Чернігівській області, полковник внутрішньої служби; члени комісії та курсанти-випускники коледжу.
Відкрив засідання Олександр Олійник. Згодом з напутнім словом до випускників звернулися Віталій Ошовський та Валерій Пісклов, які висловили сподівання, що майбутні випускники коледжу поповнять ряди пенітенціаріїв та будуть достойно виконувати покладені на них обов’язки, спираючись на знання, отримані в коледжі.
Засідання пройшло в робочому режимі. Майбутні випускники погодилися з розподілом та місцем подальшого проходження служби в органах та установах Державної пенітенціарної служби України.
Чернігівський юридичний коледж ДПтС України